Поэма "Кому жить на Руси хорошо" Глава "Помещик"
1. Какие лексические средства и формы слов использует автор? Их роль в описание помещика?
2. Составьте план рассказа о жизни помещика Оболт-Оболдуева.
3. Что в рассказе о настоящем свидетельствует о кризисе в помещичьей жизни?
4. Почему, на ваш взгляд, встреча закончилась рыданиями помещика?

Решить хотя-бы 3.

👇

Открыть все ответы

Ответ:

gejdanp0dmbe

24.02.2023

Философская лирика – это стихотворения, в основу которых легли раздумья о смысле жизни и поисках правды, истины, надежды. В стихотворении Рубцова для нас открывается внутренний мир лирического героя, его мысли, его размышления. Герой пытается припомнить несчастья, произошедшие с ним с но они больше не имею место в его настоящем.(«Были пути мои трудные, трудные.\\Где ж вы, печали мои?») Герой полностью отпускает сове он готов для настоящего. (Кто мне сказал, что надежды потеряны?\\Кто это выдумал, друг?) Размышления о жизни, о будущем и позволяют причислить стихотворение Рубцова к философской поэзии.

4,6(69 оценок)

Ответ:

Анжелика200611111

24.02.2023

Здавна люди замислювалися над тим, що таке щастя. Дехто мріє про пригоди й подорожі, хтось хоче мати вірних друзів, мрія деяких — бути відомим спортсменом, співаком або стилістом, деякі мріють про красиве вбрання, сучасну техніку, модні розваги. Історія Павлуся з оповідання О. Стороженка "Скарб" показує, що неробство й сите життя — це ще не щастя. Не може бути щасливою та людина, котра не зігріває своїм теплом інших, безцільно й безглуздо проживає свій вік. Хоч і таланило в усьому Павлусеві, але його щастя я б, наприклад, не захотів...

У батьків Павлуся всього обуло доволі, свого сина вони шанували й пестили, виконували все, що той забажає, не давали й порошинці впасти. Ось Павлусь уже парубок: гладкий, опецькуватий, з білими й ніжними руками, які ніколи не знали роботи. Якось уночі Павлусь захотів меду. Мати побігла по селу шукати, ледве випросила. Прибігла, а синок уже й спить. Через той мед занедужала мати, й не стало її, а невдовзі помер і батько. А Павлусеві все одно добре: за ним стали доглядати наймит і наймичка. Щастя, як горох, так і сипалося на парубка. У господарстві лад, прибуток, відкрили навіть шинок із лавкою. Павлусь тільки їсть та спить, ліньки й повернутися, не те що на вечорниці йти. Якось на Зелені свята зібралися парубки йти шукати скарб. Вирішили запросити Павла, щоб він пішов із ними на щастя. Той не "хотів і сказав, що як Бог дасть, то й у вікно вкине. Ходили хлопці до вечора, нічого не знайшли. Аж бачать — лежить здохлий хорт. Вирішили жартома вкинути його Павлові у вікно. Так і зробили. Кинули собаку, а з нього як просипляться дукати! Парубки хотіли забрати, а наймит не дав. І Павлусь сказав, що це йому Бог у вікно вкинув, як він і казав.

4,4(29 оценок)

Это интересно:

Праздники-и-традиции

31.12.2021

Как стать настоящей тусовщицей: секреты общения и завоевания новых знакомств...

Мир-работы

11.09.2020

Методы эффективной работы в многозадачном режиме...

Кулинария-и-гостеприимство

04.04.2021

Как правильно есть джикама: готовимся к встрече с экзотикой...

Компьютеры-и-электроника