Родился в селе годы жизни(1820-1892) Новосёлки(орловская губерня)Всемье помещика.Вся жизнь поэтта в целях получть дворянство.Через четырнадцать лет произошла какая то ошибка в метреке и он из дворянина стал иностранцем.Русское подданство ему вернули только в 1846 году.В 1838-1844 учился в Московском университете. В это время он много писал стихов. В 1858 вышел в отставку и стал энергично писать стихи.Дворянство не было получено.Тогда поэт приобрёл поиещий участок,став помещиком-разночинцем.Лишь в 1873 Фет по разрешению царя стал даорянином.К этому времени он уже был широко известен как поэт Фет.1892 году умер от старости.
Наступіў студзень. Зіма ў поўным разгары. З кожным днём мацнеюць маразы. Сыпле і сыпле снег, шчыльна ўкрываючы сонную зямлю белым пакрывалам. А калі выдасцасярод завірух і непагадзі бязветраны дзянёк, дык здаецца, што наваколле застыла ў цішы. Асабліва самотна ў такі час у лесе — быццам ніводнай жывой душы няма. Але лес жыве. І аб гэтым сведчаць шматлікія сляды, пакінутыя яго жыхарамі на бялюткім снезе. Калі пашанцуе, то ў зімовым лесе можна пачуць і сапраўдную звонкую песеньку. Гэта крыжадзюб — адзіная птушка нашых лясоў, якая выседжвае птушанят нават у самыя моцныя маразы. Заліваецца каля свайго гнязда, якое надзейна схавана ад сцюжы і ветру ў самай гушчыні яловых лапак. Але зіма ёсць зіма. Цяжка даводзіцца ўгэтую пару лясным жыхарам. Раскопваюць капытамі снег у пошуках летапшяй травы алені і казулі, ціснуцца да жытла чалавека сінічкі і снегіры. Кожны прыстасоўваецца, як можа.
В 1858 вышел в отставку и стал энергично писать стихи.Дворянство не было получено.Тогда поэт приобрёл поиещий участок,став помещиком-разночинцем.Лишь в 1873 Фет по разрешению царя стал даорянином.К этому времени он уже был широко известен как поэт Фет.1892 году умер от старости.