План повести "Ася" Тургенева по главам
Глава I - Господин Н. едет за границу в путешествие. Он живет в городе З. в Германии.
Глава II - Знакомство господина Н. с Гагиным и Асей.
Глава III - Гагин приходит к господину Н. Он приглашает его к себе в гости.
Глава IV - Господин Н. видит странное поведение Аси. Он подозревает, что Ася и Гагин - не сестра и брат.
Глава V - Гагин и господин Н. отправляются вдвоем на природу. Там Гагин рисует картины.
Глава VI - Господин Н. приходит к Гагину и случайно подслушивает странный разговор Аси и Гагина.
Глава VII - Господин Н. обижается на Гагина и Асю за то, что они что-то скрывают. Господин Н. проводит 3 дня в горах.
Глава VIII - Господин Н. снова приходит в гости к Гагину. Наедине Гагин рассказывает историю Аси.
Глава IX - Господин Н. больше не злится на странности Аси. Он понимает ее непростое положение. Она - незаконнорожденная дочь дворянина (отца Гагина) и простой гувернантки.
Глава X - Господин Н. прогуливается на лодке по Рейну.
Глава XI - Господин Н. снова у Гагина. Ася спрашивает господина Н., не скучно ли ему с ней.
Глава XII - Ася признается господину Н., что у нее "выросли крылья, да лететь некуда". Господин Н. подозревает, что Ася влюблена в него.
Глава XIII - Ася тайно назначает свидание господину Н.
Глава XIV - Господин Н. идет на свидание с Асей.
Глава XV - Ася переносит свидание в другое место и на полчаса позже.
Глава XVI - Свидание Аси и господина Н. Он упрекает Асю за то, что она все испортила, что она слишком спешит. Ася убегает.
Глава XVII - Господин Н. понимает, что поступил неправильно. Теперь он осознает, что не хочет терять Асю.
Глава XVIII - Аси нет дома. Гагин и господин Н. идут ее искать.
Глава XIX - Господин Н. ищет Асю по всему городу. Он казнит себя за жестокость. Он только теперь понимает, что любит ее.
Глава XX - Господин Н. узнает, что Ася снова дома. Он решает завтра просить ее руки, чтобы жениться.
Глава XXI - На утро господин Н. узнает, что Гагин и Ася уехали из города. Он получает записки от Гагина и от Аси.
Глава XXII - Господин Н. пытается отыскать Асю в Кельне, затем - в Лондоне. Но поиски ничего не дают. Они больше не встречаются. Господин Н. остается холостяком и живет одинокую и скучную жизнь.
Это был краткий план повести "Ася" Тургенева по главам с описанием ключевых событий.
1. VIIІ столітті до н. е.;
2.Гомерівський епос має дві основи — міфологічну й історичну.
3.Тро́я — старовинне місто на північно-західному узбережжі Малої Азії (точне місце — пагорб Гіссарлик — встановив 1871 року німецький археолог Генріх Шліман), де, за епосом та іншими давньогрецькими джерелами, на початку XII ст.
4.суть «Гомерівського питання» можна сформулювати так: Чи існував Гомер насправді, як конкретна історична особа, чи це вигаданий образ?
5.Гоме́р — легендарний давньогрецький поет, якого вважають автором «Іліади» та «Одіссеї», двох славетних грецьких епічних поем, що започаткували європейську літературу.
6.І́ліон. Воно знаходиться на північно-західному узбережжі Малої Азії
7.Рапсод - виконавці і, можливо, творці давньогрецьких епічних пісень. Питання про походження рапсодів і їх первісної діяльності видається спірним.
8.Гомерівська Іліада побудована на Троянському циклі міфів, що розповідає про десятирічну війну між захисниками міста Трої (або Іліона) і греками. ... Сама ж «Іліада» розповідає тільки про один епізод десятого року війни під Троєю, що тривав 53 дні — гнів наймогутнішого героя ахейського війська Ахілла.
9.Ще за античності популярною була епіграма про те, що сім міст — Смірна, Родос, Колофон, Саламін, Хіос, Аргос, Афіни — сперечалися між собою за честь називатися батьківщиною Гомера: Сім сперечалися міст і звалися Гомера вітчизною: Смірна, Родос, Колофон, Самалін, Ірос, Аргос й Афіни.
10.Троянська війна тривала впродовж десяти років від початку 12 століття до н. е
11.Гомер — легендарний поет, який стояв біля витоків грецької, а отже, і європейської літератури. Його ім'я пов'язане з найдавнішим літературним жанром греків — героїчним епосом. ... Вважають, що Гомер жив приблизно у VIII ст. до н.
12.У давнину Гомера змальовували як сліпого мандрівного співця, який володів даром провидця та знав усе про минуле і майбутнє. Стародавні греки високо шанували Гомера, тільки його називали словом «поет» і вживали щодо нього епітет «божественний». Платон вважав, що Гомер «виховав усю Елладу».