Объяснение:
Остап та Андрій — сини Тараса Бульби
Існує загадка, ще й досі ніким не розгадана, яка й зараз не дає спокою багатьом: "Як же так, росли діти в одній родині, виховувалися однаково — один на радість, другий на горе й ганьбу?"
Саме так сталося в сім'ї полковника Тараса Бульби. Виросли хлопці дужі й здорові, навчені, як тоді годилося. На Січ поїхали, там себе показали як добрі козаки. А прожили недовгий свій вік і загинули, як нерідні...
Але тема твору вимагає розповісти про схожість братів, а не про їх відмінності. То й почнемо з того, що вони подібні до свого батька. В своїх дужих синах він впізнає самого себе — такого, яким був колись. Ні, вони батька не осоромлять. Вони Дніпро перепливають, вершники добрі, стрільці з кращих, на шаблях битися вміють. Все як Тарас, коли сам вперше на Січ прийшов.
Добрі козаки, в батька. Сказано ж: яблучко від яблуні далеко не падає. На війні теж не осоромили старого полковника. Старший, Остап, виявив талант полководця, розважливість отамана. От уже із батьком полковником нарівні: курінний отаман у Січі те саме, що полковник на Гетьманщині. Менший — теж добрий вояка. Любить "чарівну музику" бою і відважний до нестями. Весь у батька, який на війні шукає не прибутків, а слави. Обидва сини смерті не бояться, не з полохливих. У сутичці завжди ворога перемагають, хоч по-різному досягають цього.
Тепер треба зазначити, що схожі вони на батька в усьому. Остап не бачив у науках сенсу, то й не вчився в академії. "Все це казна-що!" — то ж Тарасові слова. А так, слава Богу, розуму не позичати, всього навчилися. І батько все знає, тільки придурюється, старий чорт. Схожість на батька в Андрієві проявилася в історії з панночкою. Батько вдома посуд бив, сп'янілий від споминів та горілки, а молодший присягу зневажає, сп'янілий від кохання. Усі вони і смерть зустрічають однаково, згадують найдорожче. Молодший шепоче ім'я прекрасної полячки, Остап кличе батька, а батько побивається за синами.
1. Чему стал учить дед Алёшу?
Приняв в свою семью маленького Алешу, он начал учить его жизни сначала при розог, потом уже и наглядно житейским наукам. Именно дед научил мальчика читать.
2. Почему Алёшу не пускали гулять на улицу? Что Алёшу возмущало на улице?
Алеша редко выходил на улицу, потому что встречал там ребят, которые только и говорили о драках в его доме и всегда находили повод посмеяться над мальчиком, из-за чего он всегда с ними дрался.У него было развито чувство собственного достоинства, он не терпел никакого насилия ни по отношению к себе, ни к другим. Алёша всегда был готов заступиться за обиженного, не мог выносить, когда уличные мальчишки мучили животных, издевались над нищими.
3. Как изменился мастер Григорий Иванович, оказавшись на улице?
Григорий терял зрение и запивал это водкой,становясь разговорчивым и весёлым. Григорий становится нищим и побирается,прося милостыню. Обезумевший и разорившийся дед ,ходил по городу и жалобно выпрашивал милостыню
4. Какое пророчество произнесла бабушка?
Бабушка предрекает судьбу деда,совершившего большой грех:спустя время,обезумевший и разорившийся дед ,ходил по городу и жалобно выпрашивал милостыню.
ок, задолбался я, ещё и за так пахать...
1)Помещик.
2)Ленивый,приторный.
3)Льстит.обхаживает,ублажает.
4)"Господа, которых много на свете."
5)Безликость.