в стихотворении “Я в лес бежал из городов…” . Наделенный пылким сердцем и утонченной натурой, Гумилев, по-видимому, хочет повторить подвиг отшельников и стать Божьим человеком. Однако он понимает, что этот путь – удел избранных, и в их число ему не попасть. Несмотря на то, что Гумилев вырос в семье со строгими христианскими взглядами, а его дед был приходским священником, уже в юношеском возрасте ему открывается простая истина – жить без греха дано лишь тем, кто обладает истинной верой.
Себя к таковым людям поэт не причисляет, поэтому публично кается: “Я грешник страшный, я злодей”.
Дного разу звичайнісінький хлопчина, навколо якого все було похмурим і буденним, захворів. Проте «хвороба» — геть не звичайнісінька, і якщо чесно, навіть дуже захоплююча. Не треба викликати лікаря, не треба пити ліків і лежати в ліжку, а краще віддатися їй сповна, адже ця хвороба — пригодоманія! Перший симптом — поява чудернацьких предметів, часових та просторових переходів на рідній і давно знайомій вулиці. Другий симптом — коли найрідніші люди, мама з татом і бабуся, виявляються супергероями, які мають родинні таємниці, передані їм із давніх часів. І третій симптом — це така блискавична швидкість подій, що зупинити чи перервати їх неможливо. Та й не треба, адже перш ніж рятувати світ від прибульців-синьомордів, потрібно ретельно попрацювати над собою — пройти випробування, позбутися страхів, стати сміливим і приготуватися до карколомних пригод.
Динамічні й захоплюючі повісті відомої письменниці Лесі Ворониної принесуть пригодоманію в кожну українську родину — і тоді буденність відступить, а див значно побільшає.
в стихотворении “Я в лес бежал из городов…” . Наделенный пылким сердцем и утонченной натурой, Гумилев, по-видимому, хочет повторить подвиг отшельников и стать Божьим человеком. Однако он понимает, что этот путь – удел избранных, и в их число ему не попасть. Несмотря на то, что Гумилев вырос в семье со строгими христианскими взглядами, а его дед был приходским священником, уже в юношеском возрасте ему открывается простая истина – жить без греха дано лишь тем, кто обладает истинной верой.
Себя к таковым людям поэт не причисляет, поэтому публично кается: “Я грешник страшный, я злодей”.