М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
zulya1072
zulya1072
16.07.2021 20:40 •  Литература

Чему учит произведение В.Г.Короленко "в дурном обществе" (не менее 10 предложений)​

👇
Ответ:
russilian
russilian
16.07.2021

Учит тому что без ученьи и труда ты будешь лишь в дурных обществах которые ничего не могут не высказать не попросить грамотно и красиво

Дурное общество это такое общество где никто не может показать свои знания и навыки

Без учебы и без особых навыков тебе попасть в общество Грамотных и ученых людей

Ученье это твой хлеб , который никто не может у тебя забрать

А еще оно учит не попастся в ДУРНОЕ   ОБЩЕСТВЕ

Объяснение:

4,8(90 оценок)
Ответ:
flelf
flelf
16.07.2021

Объяснение:

В этой повести Владимира Короленко затрагивается самые вечные для человека темы ,это любовь,дружба ,добро ,умение сопереживать и чувствовать чужую боль.

Автор показывает ,как тяжела была жизнь для городской бедноты и с теплом и нежностью нас повествует о детях ,которые волею судьбы оказались на самом дне тогдашнего общества.Эти бесправные дети ,не видевшие ничего ,кроме нищеты не потеряли главные человеческие достоинства - отзывчивость ,доброта ,забота, сострадание.

Это повесть конечно учит тому, что мы не должны воспринимать за должное то ,что другие лишены возможности просто нормально жить.Мы обязаны воспринимать мир таким,каким он есть и идти на к тем ,кто в этом действительно нуждается ,не откладывая ,,на потом"

у нас всех разные доходы возможности,

4,7(62 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
pixxxiv
pixxxiv
16.07.2021

2. Портрет: романтическая, оптимистичная, мечтательная, наивная и возвышенная натура, верит в пророчество Эгля.

Внешность: "...девушки в косынке, в платье с розовыми цветочками, темнорусой и невысокой, в возрасте от семнадцати до двадцати лет..."  

"...у шеи расстегнулась пуговица, открыв белую ямку; раскинувшаяся юбка обнажала колени; ресницы спали на щеке, в тени нежного, выпуклого виска, полузакрытого темной прядью..."

"...спали темные волосы, спало платье и складки платья..."

"...Удивительные черты ее лица, напоминающие тайну неизгладимо волнующих, хотя простых слов..."

"...тоненькая невысокая девушка, одетая в дешевый белый муслин с розовыми цветочками. На ее плечах лежала серая шелковая косынка. Полудетское, в светлом загаре, лицо было подвижно и выразительно; прекрасные, несколько серьезные для ее возраста глаза посматривали с робкой сосредоточенностью глубоких душ. Ее неправильное личико могло растрогать тонкой чистотой очертаний; каждый изгиб, каждая выпуклость этого лица, конечно, нашли бы место в множестве женских обликов, но их совокупность, стиль – был совершенно оригинален, – оригинально мил; на этом мы остановимся. Остальное неподвластно словам, кроме слова «очарование».."

3.Восприятие окружающими: По причине ее характера, непонятного местным жителям, Ассоль считают «тронутой».

4. Авторская оценка: Ассоль для писателя была девочкой ,которая умела жить в сказке,. Она была для него идеалом . Этот символ хрупкости ,нежности ,чистоты и, самое главное, безграничной веры в чудо Грин пронес через всю жизнь.Во всех его произведениях женские образы- это незримая Ассоль- девочка ,которая умела жить в сказке.

Грэй:

1. Имя Грей (Артур) - это уравновешенность. Он был очень послушным, упрямым, ранимым и настойчивым.

2: Смелый, решительный, и целеустремленный, из состоятельной семьи, он всегда был щедрым для нуждающихся людей. Он привык добиваться цели, и через некоторое время превратился в настоящего моряка. У него тонкая, возвышенная душа.

Внешность: "...увозя юнгу с маленькими руками и внешностью переодетой девочки. Этот юнга был Грэй, обладатель изящного саквояжа, тонких, как перчатка, лакированных сапожков и батистового белья с вытканными коронами..." (Грэй в 15 лет)  

"...он потерял слабость, став широк костью и крепок мускулами, бледность заменил темным загаром, изысканную беспечность движений отдал за уверенную меткость работающей руки, а в его думающих глазах отразился блеск, как у человека, смотрящего на огонь. И его речь, утратив неравномерную, надменно застенчивую текучесть, стала краткой и точной, как удар чайки в струю за трепетным серебром рыб..."  

"...На носок сапога Грэя легла пурпурная волна..."  

"...губы под усами складываться в слабую, кроткую улыбку..."  

"...Грэй поднялся вверх, дал знак оркестру и, сняв фуражку, первый зачерпнул граненым стаканом..."

3: Окружающие воспринимают его весьма дружелюбно, хотя сначала и не ожидают от него многого

4: В образе Артура Грэя А. Грин воплотил своё представление о идеальном молодом человеке, в котором сочетаются, казалось бы, несовместимые качества. Он из богатой и знатной семьи, но работает простым матросом на судне; привыкший к изысканности и роскоши, он быстро осваивает тяжёлую службу моряка; несмотря на его странности, матросы уважают его; он романтичен, но в то же время он человек дела. Автор сразу отмечает его "прекрасную обособленность" от других, которая является его главным положительным качеством. Грэй — один из самых романтичных образов в литературе XX века ради любви на необычный поступок. Именно в его уста автор вкладывает своё понимание истины: "она в том, чтобы делать чудеса своими руками".

Объяснение:

4,6(29 оценок)
Ответ:
Space0611
Space0611
16.07.2021

Новела відомого американського письменника О. Генрі «Останній листок» є однією з найкращих і найвідоміших новел нью-йоркського циклу. В новелі розповідається зворушлива історія самопожертви і самовідданої дружби трьох зовсім різних між собою людей. Головними героями твору є дві дівчини – бідні початкові художниці Джонсі і Хью, які приїхали до Нью-Йорку з провінції у пошуках роботи та щастя. Наприкінці осені одна з подружок важко захворіла на пневмонію. Хворіючи, вона годинами дивилася у вікно, в якому було видно лише дикого плюща, який обвивав стіну сусіднього будинку. Дівчина гала за листям, якого з кожним днем було усе менше і менше. Джонсі порівнювала це листя із своїм життям і в один із днів вирішила, що коли з плюща впаде останній лист, закінчаться і її дні на цьому світі. Всі прагнення Сью відволікти подругу від цієї думки зазвичай зазнавали поразки. І ось одного дня художниці побачили, що на плющі залишився один єдиний лист, який тремтів від поривів вітру і ледь-ледь утримувався на гілці. Здавалося б, вже нічого не могло врятувати Джонсі життя. Але минали дні, а листок все залишався на тому самому місці і не збирався відриватися та відлітати до земл гаючи таку жагу до життя маленького беззахисного листочка, Джонсі й сама знайшла в собі сили боротися з хворобою і врешті решт одужала.

Лише з часом дівчата дізналися, що врятував життя Джонсі їх добрий знайомий – старий художник – невдаха Берман, який спілкувався з дівчатами і намагався як міг полегшити їнє важке життя. Він жив на першому поверсі прямо під квартирою подруг і був у курсі усіх їх справ. Берман багато пив, у нього був характер сварливого старого, який знущався над сентиментальністю подруг. Але саме він виявився здатним на великий акт самопожертви, саме він ціною власного життя підтримує дух Джонсі та рятує її від смерті. Цей старий невдаха і пияк стає зразком тієї дієвої любові, яка без жодного слова кидається на до ншим і є зразком тієї людини, для якої милосердя є не окремим вчинком, а нормою життя. Образ Бермана набуває справжньої духовної величі, а смерть його викликає в нас таку ж біль, якби із життя пішла близька для нас людина.

Коли Берман дізнався про те, що надумала Джонсі про останній листок, він потайки, вночі, під проливним дощем зробив малюнок листка на стіні, який в точності копіював останній листок, який злетів з плюща напередодні. Старий усе життя мріяв створити справжній шедевр, який би став гідною прикрасою найвідомішого художнього музею світу. Навіть й думки не маючи, він зробив цей шедевр, намалювавши звичайний листок на цегляній стіні. І це був не тільки художній шедевр,це було найбільше і найзначніше, що Берман зробив у своєму житті. Через декілька днів Берман помирає від застуди і від нього залишається лише останній листок, самотній у мрячній вологості пізньої осені.

«Останній листок», сумна і майже трагічна історія, наповнена глибокими переживаннями за долю героїв – це одна з найкращих новел О. Генрі і один з найкращих творів у світовій літературі, який на яскравому прикладі розкриває проблему відданої любові і милосердя. Новела вирізняється динамічним сюжетом та є взірцем майстерної композиції. У ній автор використовує такий прийом, як несподівана кінцівка , який, до речі, є його улюбленим прийом побудови сюжету. Формально основною сюжетною лінією є хвороба Джонсі, але це лише формально. Насправді ж головне, що є в творі – це самовідданість Бермана, яка доводить читачам, що для справжньої людини, незалежно від обставин, така найцінніша якість, як милосердя, повинна бути нормою у спілкуванні з іншими та духовним орієнтиром на майбутнє. Лише з таких умов людина досягне справжніх висот у всіх своїх прагненнях.

4,8(41 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ