М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
Алена1112ал
Алена1112ал
26.04.2021 15:19 •  Литература

МАЙСТЕР І МАРГАРИТА

(Уривки)

Частина перша

Розділ 1

НІКОЛИ НЕ РОЗМОВЛЯЙТЕ З НЕВІДОМИМИ

(...)

— Цеглина ні сіло ні впало, — значливо урвав його невідомий, — нікому й ніколи на голову не валиться. Зокрема ж вам, можу вас запевнити, вона аж ніяк не загрожує. Ви помрете іншою смертю.

— То, може, ви знаєте, якою саме? — з цілком природною іронією поцікавився Берліоз, втягуючись у якусь справді безглузду розмову — І скажете мені?

— Охоче, — відгукнувся незнайомий. Він зміряв Берліоза поглядом, наче збирався пошити йому костюм, крізь зуби пробубонів щось на зразок: «Раз, два... Меркурій у другому домі... місяць пішов... шість — нещастя... вечір — сім...» — і голосно ще й радісно оголосив: — Вам відріжуть голову!

Бездомний дико і злостиво вирячився на невідомого зухвальця, а Берліоз спитав, криво посміхнувшись:

— А хто саме? Вороги? Інтервенти?

— Ні, — відповів співбесідник, — російська жінка, комсомолка.

— Гм... — промимрив Берліоз, роздратований неґречним жартом невідомця, — ну це, вибачайте, малоймовірно.

мені вибачити, — відповів чужоземець, — але це так. Хочеться запитати вас, що ви робитимете сьогодні увечері, коли це не таємниця?

— Ніяка це не таємниця. Зараз я зайду до себе на Садову, а потім о десятій вечора в МАСОЛІТі відбудеться засідання, і я на ньому головуватиму.

— Ні, цього в жодному разі не може бути, — твердо заперечив чужоземець.

— А то ж чому?

— Тому, — відповів чужоземець і прискаленими очима глянув угору, де, прочуваючи вечірню прохолоду, безгучно черкали небо чорні птахи, — що Аннушка вже купила олію, і не лише купила, а навіть і розлила. Отож засідання не відбудеться...

Розділ 2

ПОНТІЙ ПІЛАТ

У білому плащі з кривавим підбоєм, по-кавалерійському шаркаючи ногами, рано-вранці чотирнадцятого числа весняного місяця нісана в криту колонаду між двома половинами палацу Ірода Великого вийшов прокуратор Іудеї Понтій Пілат.

Найбільше на світі прокуратор ненавидів запах трояндової олії, і все тепер віщувало недобрий день, бо запах цей почав переслідувати прокуратора ще з досвіту. (...)

«О боги... боги, за що ви караєте мене?.. Так, без сумніву, це вона, знову вона, нездоланна, страшна хвороба... гемікранія, через яку болить півголови... від неї немає ліків, немає жодного рятунку... спробую не рухати головою...»

На мозаїчній підлозі біля водограю вже було наготоване крісло, і прокуратор, не дивлячись ні на кого, сів у нього і простяг руку вбік. Секретар шанобливо поклав у цю руку клапоть пергаменту. Не стримавши болісної гримаси, прокуратор скоса пробіг очима написане, повернув пергамент секретареві й через силу проказав:

— Підслідний з Галілеї? А до тетрарха справу посилали?

— Так, прокураторе, — відповів секретар.

— І що ж він?

— Він відмовився дати висновок у цій справі й смертний вирок Синедріону надіслав вам на затвердження, — пояснив секретар.

Прокуратор сіпнув щокою і сказав тихо:

— Приведіть обвинуваченого.

Ту ж мить з ділянки саду під колони на балкон два легіонери ввели і поставили перед кріслом прокуратора чоловіка років двадцяти семи. Чоловік цей мав на собі старенький і роздертий блакитний хітон. Голова його була покрита білою пов’язкою з ремінцем округ лоба, а руки зв’язані за спиною. Під лівим оком у чоловіка був великий синець, у кутику рота — садно із запеченою кров’ю. Приведений із тривожною допитливістю дивився на прокуратора. (...)

Розділ 13

ПОЯВА ГЕРОЯ

(...) Вона несла в руках огидні, тривожні жовті квіти. Біс його знає, як їх називають, але вони перші чомусь з’являються в Москві. И ці квіти дуже чітко вирізнялися на чорному її весняному пальті. Вона несла жовті квіти! Недобрий колір. Вона завернула з Тверської у провулок і тут озирнулася. Ну, Тверську ви знаєте? Тверською йшли тисячі людей, але я вам ручуся, що побачила вона мене одного і подивилася не те що бентежно, а якось навіть болісно. І мене вразила не так її врода, як надзвичайна, ніким не бачена самотність в очах!

(...)
Так ось; вона казала, що з жовтими квітами в руках вона вийшла в той день, щоб я нарешті її знайшов, і що якби цього не сталось, то вона отруїлася б, позаяк життя її — порожнеча.

Так, кохання вразило нас миттєво. Я це знав того ж дня, через годину, коли ми опинилися, не помічаючи міста, біля Кремлівських мурів на набережній.

Ми розмовляли так, наче розійшлися вчора, наче знали одне одного багато років. Другого дня ми умовилися зустрітися там-таки, на Москві-ріці, й зустрілися. Травневе сонце світило нам. І незабаром, невдовзі стала ця жінка моєю таємною дружиною. (...)

ОЦІНКИ ТА ОБГОВОРЕННЯ

1. Розгляньте, який із трьох світів, зображених у романі, представлений у кожному з наведених уривків. Відповідь обґрунтуйте.
2. Визначте тематику кожного з уривків.
3. Поясніть, із ким розмовляють критик Берліоз і поет Бездомний у першому уривку.
4. Дослідіть, хто написав роман, про який ідеться у другому уривку.
5. Поміркуйте, про появу якого саме героя йдеться у третьому уривку.
6. Проаналізуйте, чи відрізняються уривки за стилем.​

👇
Ответ:
13semiy
13semiy
26.04.2021

емваавааавв

Объяснение:

ща подумаем

4,4(50 оценок)
Ответ:
Апслтел
Апслтел
26.04.2021

правильний ответОбъяснение:

4,7(12 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
lezifequliyeva
lezifequliyeva
26.04.2021

Маргарита у романі Булгакова... стала

прекрасним, узагальненим та поетичним

образом Жінки, яка Кохає. Цей образ

постає понад шаром сатиричної

повсякденності втіленням живої,

гарячої любові...

Л. Яновська

Дафніс і Хлоя, князь Ігор і Ярославна, Ромео і Джульєтта... Скільки історій кохання, справжніх і вигаданих, описано у світовій літературі! Та їм не поступається історія Майстра і Маргарити з роману видатного російського письменника Михайла Булгакова. Вірність, щирість, ніжність — усі ці почуття, зображені у творі, змушують хвилюватися, сумувати над долею героїв і радіти з їхніх успіхів.

Одним із найяскравіших любовних епізодів у романі є сцена зустрічі Майстра й Маргарити. Обидва вони одружені, та... "Кохання вискочило перед нами, як з-під землі вискакує вбивця у провулку, й уразило нас одразу обох!" — гарячково розповідає Майстер Івану Бездомному. Це дивує головного героя, але не його кохану, яка цю зустріч сприйняла як визначену самою долею. Вона стверджує, що насправді вони кохали одне одного дуже давно, не знаючи, ніколи не бачивши, а тепер тільки зустрілися, адже так судилося. Усе життя цих людей змінюється за частку секунди — і тепер Маргарита щодня приходить до Майстра, щоб поговорити з ним, прочитати його роман, насолодитися хвилинами щастя. "Вона входила у хвіртку один раз, а калатань серця до цього я відчував не менше ніж десять", — зізнається той Бездомному.

Щастя тривало б ще довго, та проти письменника виступає радянська цензура, яка не могла пропустити роман, присвячений біблійній темі. Починається цькування Майстра через газети. Не так автор розкритикованого твору, як його кохана не може перенести таких наклепів. Та все ж Маргарита вірить у свого коханого й важко переживає його болі та душевну хворобу, терпить муки, побачивши спалений у грубі роман, клянеться отруїти критиків, що атакували талановитого письменника.

4,7(4 оценок)
Ответ:
p1ayer1337
p1ayer1337
26.04.2021

Положительные герои:

Молодая царевна-добрая,всем и её все любили.

Королевич Елисей-верный,ищет и невесту.

Семь богатырей-добрые молодцы,совершают бравые дела. Живут в лесном тереме,приютили царевну.Становятся названными братьями царевне,сильные и могучие,убиты горем после отравления царевны. Искусные мастера,сделали хрустальный гроб и повесили его на цепях в пещере.

Отрицательные герои:

Царица-Мачеха.Мачеха изводила свою падчерицу,заставляла свою служанку погубить её.

Чернавка,служанка мачехи-по приказу мачехи увела царевну в лес,но и не убила,принесла отравленное яблоко,переодевшись нищенкой.Подневольная девка,выполняет приказы,не перечит и молчит.

Нейтральные герои:

Зеркальце-говорит правду,но не принимает никакого участия. Волшебный предмет,неодушевлённый и только отвечающий на вопросы.

Царь батюшка-даёт наследство дочери,но не принимает участия в её жизни,не ищет дочь,когда пропала,а только горюет.Безвольный, добрый отец,не может защитить дочь от мачехи,да и не стремится вникать в проблемы.

Царица,мать царевны-слабая здоровьем,умерла в расцвете лет.Ждала  любимого царя,сидела у окна.Бог дал царице дочь,радости долгожданной встречи с царем она не перенесла,скончалась.

Герои

Пёс  Соколко и оберегает царевну,умирает от отравленного яблока,показывая,что убило молодую царевну.ОгромныйЮдохматый пёс,преданный своим хозяевам,добрый и верный.

Красно Солнце,Месяц,Ветер искать Елисею царевну.Силы стихии,олицетворяют природу,всё видят и слышат.

Характеристики главных героев:

Характеристика Царевны:

"Но царевна молодая,

Тихомолком расцветая,

Между тем росла, росла,

Поднялась - и расцвела,

Белолица, черноброва,

Нраву кроткого такого."

Сирота росла во дворце,мачеха решила извести юную царевну и она ушла в лес,жила у семи богатырей,в тереме.Хороша собой, черноброва, белолица.Молодая ,пригожая,зеркальце признало её смой красивой.

Царевна от мести мачехи богатырям-вела хозяйство.Ждала жениха,королевича Елисея.Кроткого нрава,верила только в хорошее.

Послушная девица,не перечила отцу,трудолюбивая,умеет всё делать по дому.Простодушная,верит незнакомым людям,светла,чистая-любит и ждёт суженного.Честная,стала названной сестрой семи богатырям.

Автор относится с теплотой к своей героини,добавляя ласковые слова  у описанию её внешности,жалея сироту,показывая своё отношение к ней,через окружающих,её любили все, богатыри, отец,Елисей,даже Чевнавка её

Юная,прекрасная девушка,с доброй душой.Её поступки говорят о её характере,кротком и послушном.Такая девица заслуживает настоящей любви,королевич Елисей находит своё счастье.

Характеристика Царицы -мачехи:

"Правду молвить, молодица

Уж и впрямь была царица:

Высока, стройна, бела,

И умом и всем взяла;

Но зато горда, ломлива,

Своенравна и ревнива."

Пушкин красочно описывает мачеху,не скупясь на эпитеты. Молодая,статная,видная красавица,но красота холодная,царица надменная.Высокая,стройная и с красивым лицом.Умная,всем хороша,но характер у мачехи скверный.Гордая,капризная,упрямая,она всегда стремится к своей цели,не умеет уступать.Своенравна и ревнива-любит делать всё по-своему,внимание должно уделяться только ей,никто не смеет стоять у неё на пути.Добродушна, весела-только с зеркальцем,любит лесть,похвалы. Мачеха гордилась своей красотой,считала себя выше других.

Автор показывает своё отношение к царице через действия , троекратные повторы делают царицу одержимой своей красотой. Разговаривая с зеркальцем,мачеха счастлива,но Пушкин подчёркивает ненормальность такой радости:

"И царица хохотать,

И плечами пожимать,

И подмигивать глазами,

И прищелкивать перстами."

Кончина мачехи весьма иронична и скоротечна:"Тут ее тоска взяла,И царица умерла."Злость и зависть убили мачеху,авторское отношение лаконично и негативно,вся энергичная,стремительная деятельность мачехи была направлена лишь на созерцание себя самой.

Характеристика Елисея:

Королевич Елисей-молодой,хорош собой.Его невеста-царевна,которую выжила мачеха из дома и она живёт у семи богатырей.

Королевич-верный,смелый-он отправился на поиски невесты,скачет днём и ночью,разговаривает с Месяцем,Солнцем и Ветром.Он не отчаивается,упорный в своей цели.Елисей любит невесту,в горе он ударяется о её хрустальный гроб,тем самым разбудив её от вечного сна.

Королевич добр,он не хочет причинять никому зла,мачеха сама умирает от злости и зависти.Елисей-это собирательный образ царевичей на Руси,Пушкин с теплотой относится к герою,своё отношение он передает  и читателю.

4,6(77 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Литература
Полный доступ к MOGZ
Живи умнее Безлимитный доступ к MOGZ Оформи подписку
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ