1)В каком возрасте главный герой рассказа отправился жить сам?В 8 лет
2)Что почувствовал и первый раз ощутил главный герой в 11 лет?Голод,грусть,тоску за домом
3)Как главный герой рассказа получал деньги,чтоб выжить?Он играл на деньги
4)С каким предметом в новой школе были проблемы у главного героя?С французским
5)Что за проблема была с французским языком у главного героя?Проблемы с произношением слов
6)Как звали учительницу французского?Лидия Михайловна
7)Кто отправил посылку главному герою в которой лежали макароны?Учительница французского
8)Как закончился рассказ "Уроки французского"?Главный герой и учитель французского подружились,он согласился заниматься с ней французским,в скоре он хорошо выговаривал слова и учился на отлично
надеюсь
"Ти знаєш, що ти — людина?" З таким вимогливим запитанням звертається Василь Симоненко до кожного свого читача. Без зайвих слів і "красивостей", чітко, ясно, лаконічно. Задуматися має кожен. Хто я в цьому світі? Навіщо живу? З відповідями на ці питання рано чи пізно доводиться визначатися кожній людині. Будучи дуже молодим, Симоненко відчував, що життя надто швидкоплинне, аби розбазарювати його. Автор нагадує про найвищу цінність, неповторність людського життя. Хто не вірить в себе, свої сили, має пам'ятати про свою унікальність на цій землі. Кожен з нас несе відповідальність за себе, тому що тільки "сьогодні усе для тебе". Залишити по собі гарні спогади, добрі діла — нелегка справа. Тому й "жити спішити треба", "кохати спішити треба", аби "не проспати".
Як на мене, вірш надзвичайний. Без розлогих художніх засобів виразності, динамічний, напружений, змістковний. Мені здається, що настановами, проголошеними в поезію, керувався насамперед сам Василь Симоненко, І хоч прожив лише 28 років, він "не проспав" своє життя, а встиг злетіти за цей час яскравою зіркою не виднокрузі української культури.
Був митцем. Був людиною.
Объяснение:
Був митцем. Був людиною.