1)7 Життєвий шлях Фауста - це пошуки сенсу життя, пошуки щастя у високому значенні цих слів. Шлях цей довгий і тернистий, наповнений працями, важкими випробуваннями, втрати, розчарування, боротьбою.1)9. Людина – єдина на Землі жива істота, яка має розум і здатна не тільки розуміти, а й осмислювати, творити і передавати свій досвід новим поколінням. Маючи унікальну здатність до розумного мислення, кожна людина може виробити своє ставлення до життя. Розмірковуючи про те, що таке життя, ми мимоволі шукаємо відповідь на питання, яке виникає само собою: «У чому сенс життя?».Якщо в минулих століттях сенс життя більшості людей покладався у вирішенні звичайних повсякденних проблем – у здобутті житла, їжі, та й просто у виживанні, то сьогодні спектр питань, які вимушена вирішувати сучасна людина, значно поширився. Як і будь-який інший час, зараз є люди, які взагалі не замислюються про сенс життя, вони живуть, не думаючи про своє призначення. Хоча правильніше було б сказати про таких людей словами кіногероя Ігоря Костолевського з фільму «Безіменна зірка»: «їм тільки здається, що вони живуть».Якщо кожен з нас трохи ширше відкриє очі, то побачить навколо безліч людей зі своїми бажаннями, інтересами, судженнями. Ніколи не пізно почати жити так, щоб творити добро оточуючим: рідним, близьким, друзям, однокласникам, однокурсникам, колегам по роботі. Не вбивати і не красти відповідно до заповідей – цього явно мало. Жити потрібно так, щоб залишити після себе добрі справи і вчинки, потрібні людям. Тільки тоді можна наприкінці життя усвідомити, що воно прожите не дарма, не безцільно.Уявляєте, наскільки краще і гармонійніше стане світ, якщо кожна людина, відповідаючи на питання про сенс життя людини ХХІ століття, прийде до висновку про те, що жити потрібно не тільки для себе і не стільки заради себе, скільки для оточуючих людей. 2)8. «Фауст» — драматичний твір, але це не п’єса для театру, хоча окремі епізоди можуть бути поставлені на сцені. Це одночасно і трагедія, і колосальна філософська поема, яка відобразила пошуки цілої епохи німецької думки. Самому авторові важко було дати визначення основної ідеї «Фауста», він не бачив можливості виразити весь його глибинний і багатозначний смисл однією думкою. Трагедія відкривається двома прологами. Перший із них «Пролог у театрі» — бесіда поета, актора і директора. Три співбесідника — це ніби три сторони самого автора. Поет мріє про високу мету. Він повинен своїм творінням розкрити «силу людства, що живе в поеті». Актор закликає сміливіше черпати із самого життя, щоб прилучити серця людей. Директор представляє ділову практичну сторону. Він бачить речі без прикрас. Від розмов він кличе до справи, до реального здійснення на сцені високих поетичних задумів. 2)9. Вільгельм Телль вправний лучник і мисливець, має рішучий і сміливий характер.Він не цікавиться боротьбою співвітчизників проти австрійських загарбників.Телль є прихильником миру, за його філософією змія не вжалить, якщо її навмисне не чіпати. Як хоробра і чесна людина він рятує Конрада Баумгартена. Вільгельм Телль не вбивця, він месник, патріот, який захищає не тільки свою честь, а й честь своєї нещасної вітчизни. 3)5 Він став освіченішим і розумнішим 3)6 Волелюбність,честь,самоповага,патріотизм 3)7 Марагарита так простодушна, що її моральне падіння відбувається як би без її провини. М. намагається шукати розрада у вірі: у сцені «На міському валу» вона ставить квіти перед статуєю матері, просячи в неї підтримки. Але сум’яття її все наростає: у соборі, мучимая каяттям після загибелі матері, вона зомліває.
в дужках варіант а без дужок завданя думаю розберетесь
Из текста- Остап считался всегда один из лучших товарищей.Он редко предводительствовал другими в дерзких предприятиях- образ чужой сад или огород, но зато он был всегда один из первых, приходившие из под знамена предприимчивого бурсака,и никогда, ни в коем случае, не выдавал своих товарищей. Никакие плети и розги не могли заставить его это сделать. Он был Суров к другим побуждением, кроме военные разгульной пирушки; по крайней мере когда в России о другом не думал. Он был прямодушен с равными. Он имел доброту в таком виде, В каком она могла только существовать при таком характере из тогдашнее время.
3)6 Волелюбність,честь,самоповага,патріотизм 3)7 Марагарита так простодушна, що її моральне падіння відбувається як би без її провини. М. намагається шукати розрада у вірі: у сцені «На міському валу» вона ставить квіти перед статуєю матері, просячи в неї підтримки. Але сум’яття її все наростає: у соборі, мучимая каяттям після загибелі матері, вона зомліває.
в дужках варіант а без дужок завданя думаю розберетесь