Спершу, розглянемо нещасного рицаря, як нещасного божевільного, що блукає по світу задля вгамування своїх рицарських фантазій та поривів до З одного боку Дон Кіхот заслуговує на співчуття, так як людина не при собі, і тільки шкодить цьому світові(у чому невинний, і отримує на горіхи). Це, постать Дон Кіхота з темного боку, але ж..
З іншого боку, головний герой роману Сервантеса заслуговує на величезну повагу, так як людина має свої мрії, свій, чудовий, внутрішній світ, йде впевнено до своєї "мети", і вірить у свою мету. Я для себе обираю другий варіант тлумачення образу Дон Кіхота, адже його характеру притаманні такі риси, які майже усі люди сьогодення втратили, і повернути вже не в змозі...
Молодая женщина, жена офицера, завела себе любовника. Из рассказа видно, что эта дамочка просто бесится от жира. Её муж—офицер, ясно, что он занят на службе, и не может уделять ей столько внимания, сколько бы ей хотелось. Жена его, видимо, томясь от скуки, завела роман с другим мужчиной. Очевидно, ей не хватало адреналина. Поэтому женщина бегает на тайные свидания, хотя чувствует, что муж уже о чем-то догадывается, это видно из фразы: «Я ни перед чем не остановлюсь, защищая свою честь, честь мужа и офицера!» Но это еще больше раззадоривает молодую женщину, и она задумывает совместную поездку со своим любовником. Они собираются отдохнуть на побережье Кавказа, и женщина, играя чувствами мужа, уговаривает офицера отпустить её на море
Объяснение:
:)