В стихотворении И. С. Никитина “Встреча зимы” поэт рассказывает, как утром была дождливая погода, стелился туман, лес грустил, шел холод с неба, но в полдень выпал первый снежок. На следующий день наступил рассвет. На небе нет облаков, воздух стал прозрачным. Река покрылась льдом, везде лежит снег и поблескивает на солнце. Повеселевший лес смотрит на белые поля. Автор приветствует зиму, пришедшую в леса и поля. Поэт обращается к зиме: “Зима! Гуляй, где хочешь! Стели ковры из снега, делай мосты на реках!” Русские люди привыкли к морозам, по жаре могут идти в полушубке, зимой по холоду и по снегу, им не страшна смерть. Когда в поле метет метель, мужик ездит на санях и распевает. Даже дети привыкли к бурям. Когда мать укладывает ребенка, вьюга для него напевает. Ребенок с детства любит непогоду. Поэт говорит зиме, чтобы она сыпала снег серебром на поля до весны. Но если придет гость, который будет спорить за добро, то поэт просит зиму принять такого гостя, приготовить ему постель из снега, засыпать даже его следы.
Эпитеты: воздух легок и чист, от угрюмых небес, сумрачный лес.
Сравнения: как алмазы, горят капли сдержанных слез, что белый пушок начал падать снежок, богатырь что под бурями дуб.
Відповідь:Гармонія людини у відносинах з навколишнім світом - це запорука гармонії з самою собою. Колись, на початку свого існування людина брала від природи всі матеріальні цінності, які були потрібні для її існування: іжу, одяг, будівельні матеріали тощо. У наш час все змінилося, ми використовуємо більше синтетично створених матеріалів, а залишками від їх виробництва забруднюємо те, що залишилося від колишнього багатства природи. Світ рослин, тварин, світ чистого повітря все більше віддаляється від сучасної людини, а це означає, що людина втрачає колишню гармонію зв"язку з навколишнім середовищем. Таким чином руйнується духовний зв"язок між людиною і природою. Ми, сучасні люди, маємо це усвідомити і всіма засобами уникати. Бо, як писав прекрасний поет М.Заболоцький:
"Два світи є у чоловіка:
Один – який нас сотворив,
Та інший, який ми одвіку
Творим по мірі наших
Пояснення:
