Озаглавьте текст. Определите тему текста. Определите основную мысль текста. Определите жанр текста. 2. Определите тип текста. Аргументируйте свое мнение. Определите стиль текста. Аргументируйте свой ответ, указывая языковые особенности текста заданного стиля.
3.Сформулируйте 1 «тонкий» и 1 «толстый» вопрос на основе информации, отраженной в тексте.
Текст
В лесах Якутии зимой появилась чёрная лисица.
Чёрные лисицы бывают очень редко. И шкура их стоит дороже всех других мехов.
Вот все охотники сейчас же бросили стрелять белок, даже соболей, и стали гоняться за одной этой лисицей. Чёрный мех на снегу издалека виден. Чёрной лисице надо быть очень хитрой, чтобы свою шкуру. И она была такая хитрая, что никого к себе не подпускала на выстрел и не шла ни в одну ловушку.
Понемногу все охотники отказались от неё и принялись опять стрелять белок, соболей и других зверей. Один только молодой зверолов ни за что не хотел отстать от неё. Он думал: «Помучусь, зато уж поймаю её». И продолжал гоняться за ней. А чёрная лисица делала так: охотник идёт за ней, а она даст круг и выйдет на его след. И ходит за ним по лесу. Молодой зверолов эту её хитрость понял. «Ладно же, – подумал он. – Ходи. А я расставлю по круговой тропке капканы да самострелы и буду ходить по этой тропке. Тут-то ты, матушка, и попадёшься мне».
Так и сделал. Расставил на тропке капканы, снегом их запорошил, чтобы видно не было. Спрятал в кустах самострелы, а верёвочки, которые стрелу спускают, провёл через тропку. И стал ходить по тропке. Он ходит, и чёрная лисица за ним ходит. Он через все верёвочки и капканы перешагивает, и чёрная лисица через них перепрыгивает. Кружили-кружили, кружили-кружили, – охотник устал, еле ноги волочит. И задел за одну верёвочку.
Самострел выстрелил, и стрела попала зверолову в ногу. Он еле домой дополз. И всю зиму пролежал больной в постели. А чёрная лисица так и ушла.
Основна проблематика комедії Мольєра "Міщанин-шляхтич"
Головна проблема, на якій побудовано сюжет "Мішанина-шляхтича", відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рівними дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянським манерам, зовнішньому стилю поведінки, одягу життя.
Саме про одного з таких буржуа — пана Журдена — розповів Мольєр у своїй комедії. Для міщанина Журдена вже саме дворянське ім'я є гарантією найвищих моральних цінностей, тому він беззастережно в усьому покладається на хитрого дворянина графа Доранта. Через їхні стосунки практично показані реальні суспільні відносини. Тому, сміючись над бідолашним Журденом, який будь-що хоче стати схожим на дворян та ще й дочку видати заміж неодмінно за шляхтича, ми разом з ним співчуваємо саме йому. Граф Дорант і маркіза Доримена представляють дворянство. До того ж на їх прикладі Мольєр показав, що й дворяни можуть бути неправдивими, вередливими, непорядними. Таким і є граф Дорант, який розтринькав свої статки й шукає багату наречену. Та й Доримена покохала його, переконавшись, що він багатий, бо дарує коштовні подарунки. Обоє вони також пошилися в дурні. Про справжні почуття тут і не йшлося. А от на кохання здатні інші герої — Люсіль і Клеонт, Ніколь і Ков'єль. Вони чисті серцем, тому й перемога на їхньому боці. Отже, проблема справжнього й несправжнього, проблема правди й неправди вирішується через смішні ситуації, у які потрапляють герої завдяки неправильному уявленню героїв одне про одного. Змальовуючи смішні події, що сталися з бідолашним Журденом, Мольєр піднімається до широкого узагальнення суспільних явищ, не забуваючи при тому про моральні уроки, без яких неможлива комедія класицизму.
Объяснение: