7. Вкажіть, який регіон України зображено з етнографічною деталізацією звичаїв і побуту у повісті «Тіні забутих предків»: а) Чернігівщину; б) Гуцульщину; в) Поділля; г) Бойківщину; д) Лемківщину. 8. З’ясуйте, що спричинює протиставлення взаємин і почуттів Івана з Марічкою та з Палагною у повісті «Тіні забутих предків»:
а) майнові статки родин Марічки та Палагни, через що для Івана розумніше було поєднати свою долю з Палагною; б) чуттєва, душевна гармонія між Марічкою та Іваном і життя заради «газдування» з Палагною;
в) вікова різниця між жінками, що змушує Івана обирати Палагну, старшу жінку; г) кохання Івана до Марічки та відсутність кохання до Палагни. 9. Установіть відповідність між цитатною характеристикою і персонажем твору М.Коцюбинського: 1. «…Був дев’ятнадцятою дитиною в а) Микола; гуцульській родині Палійчуків» 2. «…Погляд її чорних матових очей м’яко б) Чугайстир; поринав у серце» 3. «…З багацького роду, фудульна…з в) Іванко; грубим голосом і волосатою шиєю» 4. «Він був могутній, потужний, все знав. г) Марічка; Од його слова гинула зразу худоба, сохла й чорніла, як дим, людина, він міг послати смерть і життя, розігнать хмару і сперти град, вогнем чорного ока спопелить ворогів і запалити в жіночому серці кохання» 6. «…Боронить людей од нявок. Він був д) Палагна; смертю для них: зловить і роздере» е) Юра.
ІV РІВЕНЬ (10-12 б) 10. Укажіть, який прийом використовує М.Коцюбинський у словах «На небі сонце – серед нив я»: а) іронії; б) асонансу; в) алегорії; г) алітерації; д) паралелізму. 11. Визначте новий художній прийом, запроваджений М.Коцюбинським у систему української прози:
а) прийом монологу (висловлювання людиною цілком суб’єктивної почуттєвої інформації); б) кінематографічний прийом (відбирання свідомістю, як кінокамерою, відповідних образів, деталей, предметів); в) кінематографічний прийом «напливу» (кадр на кадр);
с дворовыми мальчишками.
Между тем минуло мне шестнадцать лет..."
Так сам Петр Гринев описывает своё детство и
вступление в отрочество.
Отец забеспокоился о будущей жизни сына и стал
выбирать ему достойное место для службы.
Сам Петр бредил о Петербурге, представлял там службу
яркой и интересный.
Но вопреки мечтаниям сына, Андрей Петрович выбрал
ему службу под Оренбургом.
Собрав вещи, Петр уехал, запомнив слова отца:
"Береги платье снову, а честь смолоду".
Несмотря на юношеское легкомыслие и неопытность,
Гринев сумел остаться верным
отцовскому завету даже во время трагических событий
Пугачевского восстания.
Жизнь в Белогорской крепости открывает перед юношей
красоту жизни простых добрых людей, рождает радость
общения с ними.
"Другого общества в крепости не было; но я другого и не желал",-
вспоминает Гринев.
Не военная служба, не смотры и парады привлекают
молодого офицера, а беседы с милыми, простыми людьми,
занятия литературой, любовные переживания.
Именно здесь, в "бого крепости" ,
в обстановке патриархального быта крепнут лучшие
задатки Петра Гринева.
Молодой человек полюбил дочь коменданта крепости
Машу Миронову.
Тихая и размеренная жизнь обитателей далекой крепости
была прервана восстанием Пугачева.