Объяснение:
Альфред Маргул Шпербер у цьому вірші розповідає про нацистські злочини проти людства. Про назву концтабору Бухенвальд Як близько звідси Веймар гомонів! А тут – навіки мовкли голоси… Мене проймає невимовний гнів, Бо й край мій зветься: Букові ліси. Давно було це: килим з ніжних трав, Ліс буковий, так пам’ятний мені… Хлопчиськом на поляні я лежав, Пливли біляві хмари в вишині. О лютий час, що сон дитячий стер І кожен спомин взяв у колію!.. Коли я чую слово це тепер – Не можу юність згадувать свою. Бо в спомини мої вповза кошмар, Який виймає серце із грудей: А чи оте біляве пасмо хмар Було не димом спалених людей?
Головний герой роману «П’ятнадцятирічний капітан» - Дік Сенд. Він був сиротою, виріс у дитячому будинку. Хлопчик був дуже обдарованим. У чотири роки він навчився читати, писати й рахувати. Ще змалечку його вабило море. У вісім років він пішов юнгою на корабель, який плавав у Південних морях. Тут він став навчатися моряцького ремесла. Офіцери залюбки ділилися своїми знаннями та досвідом із допитливим, здібним хлопцем. Згодом капітан Халл познайомив відважного хлопця- з каліфорнійським судновласником Джеймсом Уелдоном. Той зацікавився сиротою і віддав Діка до школи в Сан-Франциско. У школі Дік особливо захоплювався географією та історією подорожей. На китобійній шхуні «Пілігрим» Дік був матросом. Адже справжній моряк повинен добре знати і китобійний промисел. Дік був щасливий, що вирушив у плавання на судні свого благодійника Джеймса Уелдона. Кораблем командував його покровитель капітан Халл. Робота моряка підготувала хлопця до життєвої боротьби. У п’ятнадцять років він уже міг брати на себе відповідальність і доводити до кінця свої задуми.На борту «Пілігрима» також перебували місіс Уелдон, її,маленький син Джек, зен Бенедикт. Пізніше у відкритому океані на уламках судна «Пілігрим» підібрав п’ятьох негрів. Приємне життя на шхуні перервав трагічний випадок. Капітан Халл, боцман і матроси загинули під час полювання на кита. На борту «Пілігрима» залишився лише один моряк - Дік Сенд, п’ятнадцятирічний новачок. Тепер він став капітаном. Юнак розумів, яку велику відповідальність бере на себе. Але іншого виходу не було. Дік Сенд багато чого вмів робити на кораблі, однак йому ще бракувало знань. Йому важко було визначити місцеперебування корабля в океані, проте він не злякався. Він розумів, що доля корабля і всіх його супутників була у його руках.І Дік зміг би привести шхуну до берегів Америки, якби не підступність Негоро. Кок Негоро підклав під єдиний на кораблі компас шматок заліза. Через це стрілка почала показувати неправильний напрямок. Тому замість Америки корабель прибув до Африки. Коли судно підходило до африканського берега, здійнявся сильний вітер. Тільки завдяки винахідливості юного капітана усі пасажири опинилися на березі неушкодженими, хоча «Пілігрим» розбився. Багато небезпечних пригод довелося пережити команді «Пілігрима» в Африці. Але і на суші Дік відчував себе відповідальним за долю людей, які довірилися йому. Потрапивши в неволю, він переживає за долю місіс Уелдон та маленького Джека більше, ніж за власне життя. Він ні на мить не залишає надії на втечу з полону та повернення до Америки разом зі своїми друзями.Нарешті у цій небезпечній подорожі настав щасливий кінець. Дік Сенд, місіс Уелдон, Джек, кузен Бенедикт, Геркулес повернулися до Каліфорнії. Але цей щасливий кінець не прийшов сам собою. За нього боролася вся команда «Пілігрима». А той, хто сміливо долає перешкоди, завжди перемагає. Після повернення у Сан-Франциско юнак завзято взявся до навчання. У вісімнадцять років він із відзнакою закінчив мореплавну школу і став капітаном. У мене немає сумнівів у тому, що Дік Сенд буде прекрасним капітаном. Бо він ніколи не пасує перед труднощами, ніколи не залишає товаришів у біді, сміливо зустрічає небезпеку та любить море.
Объяснение:
безымянный мальчик, рассказчик. одарённый молодой человек, учится честно и на одни пятерки. он очень целеустремленный и талантливый. стремится односельчанам бескорыстно. обладает твёрдыми моральными принципами и человеческим достоинством. не приемлет жалости к себе и отказывается принимать подарки, которые он не заслужил. ему свойственны робость, гордость и стеснительность. он очень любит семью и малую родину. сила духа и природная усидчивость ему преодолевать трудности.
учительница французского языка, добросовестная и сострадательная женщина. в начале повествования несколько отдалена от детей, не понимает их и не знает ничего об их жизни. она говорит с ними безразлично и отдаленно, но проникается участием к главному герою, когда узнает о его беде. со временем она находит подход к ребенку, оказывая ему значительную поддержку как моральную, так и материальную. героиню отличает неформальный подход к преподаванию: она понимает, что учитель не должен воспринимать себя слишком серьезно, ведь ему давно лишь немногому научить ребенка. женщина предана своей работе и охотно жертвует личным временем, чтобы позаниматься с учеником и ему. в то же время она достаточно себя уважает, чтобы оправдываться перед директором и пытаться вернуть место.
холодный и прямолинейный человек, строго следующий предписаниям. не может и не хочет смотреть на жизнь глубже, вникать в жизненные ситуации и пытаться реально детям. склонен к психологическому садизму: он выводит провинившихся детей на линейку и допрашивает, что побудило их заняться «грязным делом».