Со стихотворным размером мы знакомимся ещё в школе, дабы понимать, как тот или иной поэт использует обычное сочетание ударных и безударных звуков для создания особого настроения. Когда же ты пишешь сам, то должен прекрасно понимать: причёсанное и гладкое стихотворение легче воспринимается и больше нравится читателю. Если же хочется выделить что-то особо, то всегда есть исключения из правил. Но не более того. Отвергать значимость
размера стихотворения – это значит, проявлять необъяснимое упрямство и выставлять напоказ своё невежество. Мы же — это люди грамотные, поэтому попытаемся разобраться и в этой области. Надо признаться, весьма непростой. Помните, что известный Онегин так и не научился отличать ямб от хорея?
Объяснение:
Берман завжди хотів намалювати шедевр. Коли Сью , яка допомага хворій подрузі вирішила- Джонсі потрібно жити, вона звернулася за до до Бермана . Коли Берман взнав що Джонсі дума коли впаде останній листок - вона помре, він сказав що до Сью та зробе все можливе для того щоб Джонсі жила . Тієїж ночі вони помітили що останній листок плюща впав . На наступний день Джонсі прокинулась та подивилася у вікно - там був останній листок плюща. Наступного дня лікар костатував : "небезпека минула. Ви перемогли". Тоді Сью вирішила розповісти все Джонсі: "містер Берман помер сьогодні у лікарні від запалення легень. Він хворів усього два дні . Вранці першого дня швейцар знайшов нещасного старого на підлозі в його кімнаті . Він був непритомний . Черевики і весь його одяг - промокли наскрізь , і були холодними мов лід . Ніхто не міг зрозуміти , куди він виходив такої жахливої ночі . Потім знайшли ліхтар , який ще горів , драбину , зсунуту з місця , кілька покинутих пензлів і палітру з жовтою і зеленою фарбою. Поглянь у вікно , люба , на останній листок плюща. Тебе не дивувало , що він не тремтіть і не ворушиться на вітрі ? Так, мила, це і є шедевр Бермана- він написав її тієї ж ночі , коли злитів останній листок. На мою думку мрія старого Бермана здійснилася тому що він пожертвував своїм життям й намалював свій шедевр завдяки котрому вижила Джонсі.