1. Генрі Вордсворт Лонгфелло народився 27 лютого 1807 р. в місті Портленді.
2. Англійські колонії в Північній Америці.
3. Предки поета були купцями, моряками, ремісниками.
4. У сім'ї було восьмеро дітей - чотири брати й чотири сестри.
5. Поет з дитинства вивчав іноземні мови та читав книжки.
6. Навчання у коледжі Боудойн.
7. Поїздка до Європи.
8. Повернення до США.
9. Викладав мови в коледжі Боудойн.
10. 1834 р. посада професора в Гарвадському університеті.
11. 1851 р. медаль від короля Німеччини - кайзера Вільгельма I за розвиток миру на Землі.
12. Обрання членом Російської академії наук, іспанськох Королівської накадемії та багатьох інших товариств світу.
13. 1855 р. видано твір "Пісня по Гайавату".
14. Наприкнці 1870-х найповніша в США збірка перекладів "Поезія всіх країн".
15. 1878 р. його приймала в Англії королева Вікторія.
16. 1882 р. широке відзначання ювілею.
17. 24 березня 1882 р. Генрі Вордсворта Лонгфелло не стало.
18. Садщина для всього світу - вірші, романи, поеми, наукові твори, підручники для студентів.
19. Генрі Лонгфелло був великим патріотом своєї країни і "громадянином світу".
Надеюсь ;)
драматургічна спадщина і. к. карпенка-карого - це самобутнє й цікаве явище в історії вітчизняної театральної культури. невмирущу славу принесли митцеві його сатиричні комедії: «сто тисяч», «хазяїн», «суєта». сюди ж належить і комедія «мартин боруля», яка піднімає важливі морально-етичні проблеми і цим самим стає в ряд безсмертних творів. драматург високо підносив роль сміху як засобу боротьби з людськими . дійсно, сміх- могутня зброя: те, над. чим посміялися, втрачає свою значимість і з кумира перетворюється на предмет кепкування. сміх примушує кожного з нас критично подивитися на. себе і. прагнути позбавитись тих чи інших недоліків у своєму характері. карпенко-карий надавав важливу роль сміху і вважав його одним з найбільш дієвих засобів боротьби с людськими . адже, дійсно, сміх — досить могутня зброя: той, з кого сміються, частіш усього перетворюється із кумира на об’єкт кепкування і втрачає свою значимість. крім того, кожного з нас сміх примушує подивитися на себе під критичним кутом і спонукає позбавитись тих або інших недоліків у своєму характері та поведінці.
сюжет п’єси «мартин боруля» драматург будує на реальних фактах з життя його родини. у якийсь момент батько і. карпенко-карого, який майже все життя керував панськими маєтками, вирішив домогтися для своєї родини дворянського звання. на це пішло немало часу і коштів, але все марно: дворянське коріння родини так і не було доведено, бо в архівних документах прізвище предків письменника значилося як тобелевич, а він та його батько мали вже прізвище тобілевич. саме ці події і. карпенко-карий і поклав в основу п’єси, при цьому автор мав ціль висміяти таких, як він, — простих людей, що намагалися будь-якою ціною отримати дворянське звання і хибно вважали, що цим званням можна якось піднятися над іншими людьми