Дари́ волхві́в» (англ. The Gift of the Magi) — новела (оповідання) американського письменника О. Генрі, написана у 1905 році. Сюжет твору розповідає про святкування Різдва у сім'ї Янгів, про вибір подарунків, побудований на щирих почуттях, самопожертві й мудрості. Твір носить частково автобіографічний характер, в його основу покладено реальні події.
О. Генрі написав новелу «Дари волхвів» у Нью-Йорку. Вона стала окрасою його першої збірки оповідань «Чотири мільйони» (1906), присвяченої мегаполісу Нью-Йорк, в якому тоді мешкало чотири мільйони жителів. Завдяки цій збірці письменник став відомим і популярним. «Дари волхвів» визнані одним із найкращих і найпопулярніших творів О. Генрі. У ньому відчувається душа автора, проглядаються найхарактерніші риси його таланту, новела дарує людям віру в любов.
Зміст
1 Сюжет
2 Аналіз твору
3 Премія
4 Екранізації
5 Література
6 Джерела
Сюжет
Джим і Делла Янги — молоде подружжя, що ледь зводить кінці з кінцями в одному з кварталів Нью-Йорка. Чоловік і дружина віддано кохають один одного, тому попри бідність готують обов'язкові подарунки на Різдво. Одна біда — у Делли заощаджено лише долар вісімдесят сім центів. І це при тому що тижневий дохід її сім'ї становить двадцять доларів. Однак закохана жінка знаходить вихід: вона продає перукареві своє розкішне волосся, а на отримані гроші купує платиновий ланцюжок для золотого годинника Джима — єдиної дорогоцінності, з якою він нізащо не розлучиться[1].
На Свят-вечір Делла вручає Джимові свій подарунок, але той виявляє несподівану стриманість. Замість радіти Джим засмучено витягає з кишені свій подарунок — дорогий гребінець для волосся. Щоби купити такий розкішний аксесуар, йому довелося продати свій годинник. Попри присмак легкого смутку ці люди подарували і отримали один від одного найдорожче, що існує в світі.
Аналіз твору
Для новели «Дари волхвів» О. Генрі обрав символічну назву з біблійним підтекстом. Волхви ― це мудреці, які прийшли з подарунками привітати новонародженого Ісуса Христа. Вони вручили Богородиці найдорожчі на той час товари: ладан, миро і золото. Від цієї події походить звичай на Різдво дарувати близьким подарунки, що й намагалося зробити подружжя Янгів. Обидва герої твору змогли відмовитись кожен від єдиного приналежного йому скарбу. Автор називає їх справжніми мудрецями-волхвами, оскільки їхня мудрість не в матеріальних подарунках, а в їхній любові і відданості один одному, здатності на самопожертву заради кохання.
Новела «Дари волхвів» має автобіографічні елементи. По-перше, зовнішність героїні Делли автор списав зі своєї коханої дружини Етол. По-друге, у його житті була схожа ситуація. Коли дружина О. Генрі тяжко захворіла, сам він перебував далеко від дому, закордоном, переховуючись від загрози ув'язнення. Не маючи грошей на ліки, за крок до смерті, вона продала свою мережану шаль і купила чоловіку різдвяний подарунок ― золотий ланцюжок для годинника, який вислала йому поштою. Отримавши звістку про тяжкий стан коханої дружини, О. Генрі продав свого годинника і купив квиток на поїзд, щоб повернутись до неї і підтримати в тяжку хвилину, попри реальну загрозу потрапити до в'язниці.
Премія
У 2010 році у Нью-Йорку була заснована літературна премія імені О. Генрі «Дари волхвів». Вона передбачає конкурс короткого оповідання, головна умова якого ― вибудувати текст за сюжетною формулою новели «Дари волхвів». Учасниками можуть стати всі російськомовні автори.
Екранізації
За мотивами оповідання «Дари волхвів» знято такі фільми:
1917 ― американський фільм «Подарунок Мегі»;
1952 ― американський фільм «Вождь червоношкірих та інші»;
1972 ― польський фільм «Декамерон 40»;
1978 ― литовська кінострічка «Не буду гангстером, люба»;
2001 ― американський фільм «Подарунок Мегі».
Література
В. С. Боровинский. О. Генрі ― сумна доля веселого оповідача. ― М.: Книжкова палата, 2000.
Гречка В. Різдвяний подарунок від О. Генрі: Новели «Дари волхвів». 10 кл. // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. ― 2000. ― № 12. ― С. 31―33.
Сипко Л. Робота над художньою розповіддю за новелою О. Генрі «Дари волхвів» // Всесвітня література. ― 2012. ― № 1. ― С. 49―51.
Дороги, які ми вибираємо, та інші оповідання / пер. з англ. Олександра Гончара. — К. : Знання, 2014. — 206 с. — (English Library). — ISBN 978-617-07-0194-7
Джерела
Дари волхвів / О. Генрі Останній листок. — К.: Молодь, 1983. — С. 5—10.
Данила — герой сказа п. п. бажова «каменный цветок» (1938). в основу этого философ-ско-поэтического произведения положены «тайные сказы» о малахитнице, хозяйке медной горы и о ее колдовском каменном цветке, заимствованные из уральского фольклора. сочетание фантастического и реального, характерное для народной сказовой традиции, подчеркивает драматизм столкновения действительности и идеала, обыденности и красоты. данилку недокормыша звали «блаженным». ни в казачках господских, ни в подпасках оказался он «не гож», и тогда отдали его в обучение к мастеру прокопьичу «по малахит-ному делу». так он «вырос за работой» и стал лучшим мастером в своем деле. но не увлекала его работа: «трудности много, а красоты ровно и вовсе нет». надумал д. «полную силу камня самому поглядеть и людям показать». вспомнил он рассказ старой ведуньи вихори-хи о колдовском каменном цветке, приносящем несчастье человеку, увидевшему его, но и дарующем познание главной сути прекрасного. бросился д. в ноги хозяйке медной горы: «покажи цветок! » та просьбу выполнила, но «затуманился» д. после того, как цветок увидел, «голову разломило». бросил он свою невесту, названого отца прокопьича, «ахнул ба-лодкой» и сгинул: малахитница взяла его в «горные мастера». о дальнейшей судьбе д. повествует автор в двух других сказах — «горный мастер» (1939) и «хрупкая веточка» (1940), вошедших в книгу «малахитовая шкатулка». интерпретации образа д. -мастера традиционно связаны с проблемами мами духовной жизни творца, вечными поисками истины и гармонии, невозможностью конечного постижения тайны прекрасного. сказ экранизирован в 1946 г. режиссером а. птушко; созданы опера к. в. молчанова «каменный цветок» (1950), с. с. прокофьева «сказ о каменном цветке» (1950). в партии д. дебютировал на сцене большого театра в. в. васильев (1959).
На вас могут неправильно посмотреть, а в крайнем случае даже убить. слово- правда как нож. от некоторых становится теплее чем от горячего кофе или пледа, а от других некоторых на душе вьюга. лёд. вот во что превращается человек, который постоянно в свой адрес слышит гадости. неверно понятое слово- и человек погиб. будь то мать или любовь твоей жизни, которая сказала: "ты никчёмный. я тебя ненавижу" а потом подумав, они говорят что не это имели ввиду. бл*, они не это имели ввиду, понимаешь? но ведь нужно выстоять, верно? как бы ни было больно. неверно понятое слово. все человеки- каждый думает по-своему. меня бабушка учила не выставлять на людей свою злость, а выслушать сначала. если не понимаешь, послушай его точку зрения. неверно понятое слово может как и разрушить, так и воссоздать. иногда лучше говорить загадками, а иногда в лоб. не знаю, что ещё
Дари́ волхві́в» (англ. The Gift of the Magi) — новела (оповідання) американського письменника О. Генрі, написана у 1905 році. Сюжет твору розповідає про святкування Різдва у сім'ї Янгів, про вибір подарунків, побудований на щирих почуттях, самопожертві й мудрості. Твір носить частково автобіографічний характер, в його основу покладено реальні події.
О. Генрі написав новелу «Дари волхвів» у Нью-Йорку. Вона стала окрасою його першої збірки оповідань «Чотири мільйони» (1906), присвяченої мегаполісу Нью-Йорк, в якому тоді мешкало чотири мільйони жителів. Завдяки цій збірці письменник став відомим і популярним. «Дари волхвів» визнані одним із найкращих і найпопулярніших творів О. Генрі. У ньому відчувається душа автора, проглядаються найхарактерніші риси його таланту, новела дарує людям віру в любов.
Зміст
1 Сюжет
2 Аналіз твору
3 Премія
4 Екранізації
5 Література
6 Джерела
Сюжет
Джим і Делла Янги — молоде подружжя, що ледь зводить кінці з кінцями в одному з кварталів Нью-Йорка. Чоловік і дружина віддано кохають один одного, тому попри бідність готують обов'язкові подарунки на Різдво. Одна біда — у Делли заощаджено лише долар вісімдесят сім центів. І це при тому що тижневий дохід її сім'ї становить двадцять доларів. Однак закохана жінка знаходить вихід: вона продає перукареві своє розкішне волосся, а на отримані гроші купує платиновий ланцюжок для золотого годинника Джима — єдиної дорогоцінності, з якою він нізащо не розлучиться[1].
На Свят-вечір Делла вручає Джимові свій подарунок, але той виявляє несподівану стриманість. Замість радіти Джим засмучено витягає з кишені свій подарунок — дорогий гребінець для волосся. Щоби купити такий розкішний аксесуар, йому довелося продати свій годинник. Попри присмак легкого смутку ці люди подарували і отримали один від одного найдорожче, що існує в світі.
Аналіз твору
Для новели «Дари волхвів» О. Генрі обрав символічну назву з біблійним підтекстом. Волхви ― це мудреці, які прийшли з подарунками привітати новонародженого Ісуса Христа. Вони вручили Богородиці найдорожчі на той час товари: ладан, миро і золото. Від цієї події походить звичай на Різдво дарувати близьким подарунки, що й намагалося зробити подружжя Янгів. Обидва герої твору змогли відмовитись кожен від єдиного приналежного йому скарбу. Автор називає їх справжніми мудрецями-волхвами, оскільки їхня мудрість не в матеріальних подарунках, а в їхній любові і відданості один одному, здатності на самопожертву заради кохання.
Новела «Дари волхвів» має автобіографічні елементи. По-перше, зовнішність героїні Делли автор списав зі своєї коханої дружини Етол. По-друге, у його житті була схожа ситуація. Коли дружина О. Генрі тяжко захворіла, сам він перебував далеко від дому, закордоном, переховуючись від загрози ув'язнення. Не маючи грошей на ліки, за крок до смерті, вона продала свою мережану шаль і купила чоловіку різдвяний подарунок ― золотий ланцюжок для годинника, який вислала йому поштою. Отримавши звістку про тяжкий стан коханої дружини, О. Генрі продав свого годинника і купив квиток на поїзд, щоб повернутись до неї і підтримати в тяжку хвилину, попри реальну загрозу потрапити до в'язниці.
Премія
У 2010 році у Нью-Йорку була заснована літературна премія імені О. Генрі «Дари волхвів». Вона передбачає конкурс короткого оповідання, головна умова якого ― вибудувати текст за сюжетною формулою новели «Дари волхвів». Учасниками можуть стати всі російськомовні автори.
Екранізації
За мотивами оповідання «Дари волхвів» знято такі фільми:
1917 ― американський фільм «Подарунок Мегі»;
1952 ― американський фільм «Вождь червоношкірих та інші»;
1972 ― польський фільм «Декамерон 40»;
1978 ― литовська кінострічка «Не буду гангстером, люба»;
2001 ― американський фільм «Подарунок Мегі».
Література
В. С. Боровинский. О. Генрі ― сумна доля веселого оповідача. ― М.: Книжкова палата, 2000.
Гречка В. Різдвяний подарунок від О. Генрі: Новели «Дари волхвів». 10 кл. // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. ― 2000. ― № 12. ― С. 31―33.
Сипко Л. Робота над художньою розповіддю за новелою О. Генрі «Дари волхвів» // Всесвітня література. ― 2012. ― № 1. ― С. 49―51.
Дороги, які ми вибираємо, та інші оповідання / пер. з англ. Олександра Гончара. — К. : Знання, 2014. — 206 с. — (English Library). — ISBN 978-617-07-0194-7
Джерела
Дари волхвів / О. Генрі Останній листок. — К.: Молодь, 1983. — С. 5—10.