Одним з найбільш неприємних і навіть ганебних явищ у житті людства є війна. Здавалося б, кожна людина повинна знати і розуміти, що конфлікти завжди потрібно вміти вирішувати мирно і без використання сили, особливо такої сили, яка може призвести до загибелі людини або групи людей. Однак чомусь іноді трапляється так, що це знання просто не працює. Тоді люди відмовляються слідувати доводам свого розуму і починають застосовувати силу. Саме в таких випадках і виходить війна. Людство повинно вчитися на своїх помилках, прагнути уникнути війни. Ось тільки так виходить далеко не завжди.
Література дає нам безліч прикладів, наскільки мирний час краще військового. Зокрема, такими творами є твори Богдана Лепкого «Мишка», Ліни Костенко «Чайка на крижині і крила», Бориса Харчука «Планетник» та багато інших. У всіх цих численних творах ми можемо стати свідками того, як люди живуть в мирний час, адже у них немає практично жодної інформації про війну. І слід обов’язково зазначити, що пригоди людей у всіх цих творах є досить цікавими, захоплюючими і пізнавальними. В той же час ніякої необхідності війни або конфліктів, які могли б призвести до війни, в цих творах просто немає.
Закружилась листва золотая В розоватой воде на пруду, Словно бабочек легкая стая С замираньем летит на звезду. Я сегодня влюблен в этот вечер, Близок сердцу желтеющий дол. Отрок-ветер по самые плечи Заголил на березке подол. И в душе и в долине прохлада, Синий сумрак как стадо овец, За калиткою смолкшего сада Прозвенит и замрет бубенец. Я еще никогда бережливо Так не слушал разумную плоть, Хорошо бы, как ветками ива, Опрокинуться в розовость вод. Хорошо бы, на стог улыбаясь, Мордой месяца сено жевать... Где ты, где, моя тихая радость, Все любя, ничего не желать?
Как – то раз света и Маша взяли с собой щенка Рыжика в школу. Одна из девочек вела его на поводке. По пути в школу девочки разговорились и не заметили, как у них из рук выпал поводок. А Рыжик увидел косточку и так увлекся вкусной едой, что ни обратил внимание на то, что девочки ушли… Он остался один на дороге. Ему стало страшно. Уже стемнело, а щенок все сидел на асфальте и скулил.Девочки тоже не сразу обнаружили пропажу. Света рассказывала интересную историю Маше и не заметила, как поводок выскользнул из ее руки.К счастью по этой дороге шел Сережа. Он увидел щенка и взял его к себе домой. Мальчик понял, что у собаки есть хозяин и то, что она потерялась.Сережа был добрым мальчиком. Он решил, что щенка надо вернуть хозяину, он ведь тоже ищет щенка. Мальчик написал объявления, в них указал свой адрес и номер телефона и развесил на домах.Мимо одного из этих объявлений проходили девочки. Они прочитали его и решили пойти по указанному адресу: вдруг там их Рыжик. Когда они позвонили в дверь, то на пороге вместе с Сережей стоял Рыжик и радостно вилял хвостиком. Света и Маша очень обрадовались.С тех пор они стали внимательнее смотреть за Рыжиком.
Відповідь:
Війна жорстоке й негідне людині явище
Одним з найбільш неприємних і навіть ганебних явищ у житті людства є війна. Здавалося б, кожна людина повинна знати і розуміти, що конфлікти завжди потрібно вміти вирішувати мирно і без використання сили, особливо такої сили, яка може призвести до загибелі людини або групи людей. Однак чомусь іноді трапляється так, що це знання просто не працює. Тоді люди відмовляються слідувати доводам свого розуму і починають застосовувати силу. Саме в таких випадках і виходить війна. Людство повинно вчитися на своїх помилках, прагнути уникнути війни. Ось тільки так виходить далеко не завжди.
Література дає нам безліч прикладів, наскільки мирний час краще військового. Зокрема, такими творами є твори Богдана Лепкого «Мишка», Ліни Костенко «Чайка на крижині і крила», Бориса Харчука «Планетник» та багато інших. У всіх цих численних творах ми можемо стати свідками того, як люди живуть в мирний час, адже у них немає практично жодної інформації про війну. І слід обов’язково зазначити, що пригоди людей у всіх цих творах є досить цікавими, захоплюючими і пізнавальними. В той же час ніякої необхідності війни або конфліктів, які могли б призвести до війни, в цих творах просто немає.
Пояснення: