Головним героєм роману є молодий лицар Айвенго. Це красивий, сміливий, благородний, сильний хлопець. Вперше він з'являється перед нами у вигляді провідника, який показує дорогу пріору Еймеру та храмовнику Бріану де Буагільберу шлях до палацу свого батька.
Але спочатку він не називає свого імені. У романі показані всі позитивні якості головного героя, проте основна його роль в романі це те, що він є своєрідною сполучною ланкою, центром роману. Всі останні образи дані як би через призму головного героя. Через образи Айвенго і Ребеки можна прослідити відношення головного героя до євреїв. Спочатку його поведінка справляє враження, що він не відчуває до них презирства, як всі інші герої роману.
Чудово (Морская прогулка) В Чудово автор встречает своего приятеля - господина Ч., которые рассказывает ему о своей ужасной морской прогулке. Во время плавания судно застряло в камнях в 1,5 верстах (1,6 км) от берега и начало тонуть. Рулевой судна, Павел, поплыл к берегу за На берегу ему отказали в так как начальник спал и его не хотели будить. Наконец Павлу удалось найти и людей. Попав на берег, господин Ч. пошел к начальнику, который спал днем. На претензии начальник спокойно ответил, что он по должности не обязан людей. Рассказав эту грустную историю, господин Ч. прощается с автором и уезжает.
Путешествие из Петербурга в Москву» — своеобразный сборник зарисовок о России. Всего в десятке станций, расположенных между двумя столицами, читатели узнают всю многоликую страну. Рассуждения об истории, крепостничестве, правах, вере — все это встречается на страницах повести.
Радищев, как внимательный наблюдатель, добросовестно переносит все увиденное на бумагу, разбавляя красочные события собственными мыслями, идеями и предположениями. Читателю остается лишь погрузиться в происходящее и представить себя на месте главного героя в романе Путешествие из Петербурга в Москву краткое содержание .
Головним героєм роману є молодий лицар Айвенго. Це красивий, сміливий, благородний, сильний хлопець. Вперше він з'являється перед нами у вигляді провідника, який показує дорогу пріору Еймеру та храмовнику Бріану де Буагільберу шлях до палацу свого батька.
Але спочатку він не називає свого імені. У романі показані всі позитивні якості головного героя, проте основна його роль в романі це те, що він є своєрідною сполучною ланкою, центром роману. Всі останні образи дані як би через призму головного героя. Через образи Айвенго і Ребеки можна прослідити відношення головного героя до євреїв. Спочатку його поведінка справляє враження, що він не відчуває до них презирства, як всі інші герої роману.