Кита́йська літерату́ра є однією з найдавніших класичних літератур світу, її історія налічує більше трьох тисяч років.[1] Появу китайської літератури пов'язують з розвитком писемності, зокрема з першими цзягувень, записами пророцтв на кістках тварин та черепахових панцирах, які датуються XVIII ст. д.н. е., винаходом паперу у II ст. д.н. е., розвитком каліграфії та ксилографії: У IX ст. стала поширеною практика дереворитництва, коли дерев'яні дощечки з вирізьбленими на них ієрогліфами стали використовуватися для друку значних за обсягом текстів, а у XII ст. було винайдено перший друкарський верстат з рухливими ієрогліфами.[2]
Ілюстрація до праці каліграфа Ван Січжи (303—361) «Передмова до віршів, створених у Павільйоні Орхідей»
Існує два найпоширеніших викладення історії китайської літератури — за жанровим поділом та за хронологічними межами династій. Якщо прихильники першого з цих підходів зустрічаються з проблемою висвітлення історичних умов, за яких було написано жанровий твір, то дослідники, які обирають за взірець політичну історію династій, зустрічаються з суперечностями там, де мова йде про безперервність «культурної історії» — наприклад, культурний вплив династії Тан (618—907) стає особливо помітним не в рік заснування цієї династії, але у 650 році, та залишається відчутним ще у перші шістдесят років після заснування династії Сун (960—1279).[3]
иван курчавов
категория:
приключения, военное дело, техника, оружие
жанр:
наука и общество, художественная .
о книге:
1977 год первого издания книги
краткое содержание:
роман посвящен -болгарской дружбе, событиям -турецкой войны 1877-1878 гг. в результате которой болгарский народ получил долгожданную свободу. автор воскрешает картины форсирования войсками дуная, летнего и зимнего переходов через , героической обороны шипки в августе и сентябре 1877 года, штурма и блокады плевны, шипко-шейновского и других памятных сражений. мы видим в романе солдат и офицеров, болгарских ополченцев, узнаем о их славных делах в то далекое от нас время.