Васютка! Ты настоящий мужчина и Человек с большой буквы! В тебе нет ни капли эгоизма, все поступки ты совершаешь ради близких тебе людей. Это действительно заслуживает отдельной похвалы. Для рыбаков ты собирал орехи, думаю, они это очень ценили. Их ты привел к озеру, которое нашел. Там много рыбы, что, конечно, ценно для твоего отца и его друзей.
Вася, всегда будь таким же человеколюбивым и добрым парнем. Ты навсегда останешься примером для меня. Именно ты научил меня оставаться в любой ситуации, даже в самой критичной, спокойным и рассудительным. Без этих качеств тебе бы не удалось выжить в лесу. Благодаря тебе я понял ценность всех традиций и законов леса тебе за эти уроки настоящей жизни!
Благословив» аналіз Автор — Олег Ольжич Рік написання — 1933 Жанр — громадянська (патріотична) лірика Тема — Життя та боротьба Ідея — автор нагадує нам, що життя прекрасне, але скороминуче, тому не варто витрачати час даремно, слід займатися тим, чого справді прагне душа в дану мить Маючи зазначені у вірші риси у своєму характері, українець, на думку Ольжича, зможе врешті стати переможцем, обрати свій «найхмельніший келех». Для Ольжича — це «келех» волі, національного визволення. Саме його вибрала Україна поміж «солодких і променистих вин», під якими поет розуміє «солодкі» обіцянки тих, хто хотів би бачити Україну на колінах «Господь багатий нас благословив» художні засоби застарілі слова, біблеїзми, старослов’янізми — «літеплим, самопосвята, вотще» метафори — «на столах Його веселих» «Твойому серцю найхмельніший келих» епітети — «врочисте небо», «Господь багатий», «солодких ґрон», «променистих вин» повтори, що підкреслюють тривалість дії « і вірити, і прагнуть», влучно виражають думку «Безсмертне – і величне, і ясне-бо», уповільнюють плин мови, надають їй урочистості Вустами ліричного героя автор закликає вірити й боротися — жити не даремно, іти за велінням свого серця. Він вважає українців духовно багатою нацією, і саме це має до м у боротьбі за національне визволення. Настрої ліричного героя піднесені, він постає сміливим, рішучим, мудрим. Ліричний герой Олега Ольжича не зрікається насолод життя зі страху. Він певний своєї сили й віри у свою мету та цінує кожну мить життя, даровану Богом людині.. Олег Ольжич знає, що життя, яким сотворив його Бог, є «багате і щедре». Серед його дарів є «любов і творчість, туга і порив, Відвага і вогонь самопосвяти». Це те, що ніхто не зможе відібрати. Поет закликає іти за велінням свого серця, жити повнокровним життям,
Мы были серыми, как соль, ( сравнение А соль на золото ценилась. В людских глазах застыла боль, (эпитет Земля дрожала и дымилась. Просили, плача: «Мама, хлеба!» А мама плакала в ответ, И смерть обрушивалась с неба, (возможно метафора Раскаливая белый свет. (эпитет Да, мало было хлеба, света, Игрушек, праздников, конфет. Мы рано выучили это Безжалостное слово - «Нет!». (эпитет Так жили мы, не зная сами, Чем обделила нас война. И материнскими глазами ( эпиетет В глаза смотрела нам страна. ( олицетвроение Мы были бережно хранимой Её надеждой в горький час - ( метафора И свет, и соль земли родимой, (эпитет И золотой её запас.
Васютка! Ты настоящий мужчина и Человек с большой буквы! В тебе нет ни капли эгоизма, все поступки ты совершаешь ради близких тебе людей. Это действительно заслуживает отдельной похвалы. Для рыбаков ты собирал орехи, думаю, они это очень ценили. Их ты привел к озеру, которое нашел. Там много рыбы, что, конечно, ценно для твоего отца и его друзей.
Вася, всегда будь таким же человеколюбивым и добрым парнем. Ты навсегда останешься примером для меня. Именно ты научил меня оставаться в любой ситуации, даже в самой критичной, спокойным и рассудительным. Без этих качеств тебе бы не удалось выжить в лесу. Благодаря тебе я понял ценность всех традиций и законов леса тебе за эти уроки настоящей жизни!Объяснение:
Можно лучший отве