М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Выпишите из текста ключевые слова для характеристики героя Прочитайте эпизод разговора Дыбакова со шкилетником. Вместе с другими ребятами я был свидетелем нечаянного разговора Дыбакова с одним шкилетником.Дыбаков — первый секретарь партии в нашем районе, высокий, в полувоенном кителе с рублено прямыми плечами, в пенсне на тонком горбатом носу. Ходил он, заложив руки за спину, выгнувшись, выставив грудь, украшенную накладными карманами.В клубе железнодорожников проходила какая-то районная конференция. Все руководство района во главе с Дыбаковым направлялось в клуб по усыпанной толченым кирпичом дорожке. Мы, ребятишки, за неимением других зрелищ тоже сопровождали Дыбакова.Неожиданно он остановился. Поперек дорожки, под его хромовыми сапогами, лежал оборванец — костяк в изношенной, слишком просторной коже. Он лежал на толченом кирпиче, положив коричневый череп па грязные костяшки рук, глядел снизу вверх, как глядят все умирающие с голоду — с кроткой скорбью в неестественно громадных глазах.Дыбаков переступил с каблука на каблук, хрустнул насыпной дорожкой, хотел было уже обогнуть случайные мощи, как вдруг эти мощи разжали кожистые губы, сверкнули крупными зубами, сипяще и внятно произнесли:— Поговорим, начальник.Обвалилась тишина, стало слышно, как далеко за пустырем возле бараков кто-то от безделья тенорит под балалайку:Хорошо тому живется, У кого одна нога, Сапогов не много надо И портошина одна.— Аль боишься меня, начальник?Из-за спины Дыбакова вынырнул, райкомовский работник товарищ Губанов, как всегда с не застёгивающимся портфелем под мышкой:— Мал-чать! Мал-чать!..Лежащий кротко глядел на него снизу вверх и жутко скалил зубы. Дыбаков движением руки отмахнул в сторону товарища Губанова.— Поговорим. Спрашивай — отвечу. — Перед смертью скажи… за что… за что меня?.. Неужель всерьез за то, что две лошади имел? — шелестящий голос.— За это, — спокойно и холодно ответил Дыбаков.— И признаешься! Ну-у, заверюга…— Мал-чать! — подскочил опять товарищ Губанов. И снова Дыбаков небрежно отмахнул его в сторону.— Дал бы ты рабочему хлеб за чугун?— Что мне ваш чугун, с кашей есть?— То-то и оно, а вот колхозу он нужен, колхоз готов за чугун рабочих кормить. Хотел ты идти в колхоз? Только честно!— Не хотел.— Почему?— Всяк за свою свободушку стоит.— Да не свободушка причина, а лошади. Лошадей тебе своих жаль. Кормил, холил — и вдруг отдай. Собственности своей жаль! Разве не так?Доходяга , помигал скорбно и, казалось, даже готов был согласиться.— Отыми лошадей, начальник, и остановись. Зачем же еще и живота лишать? — сказал он.— А ты простишь нам, если мы отымем? Ты за спиной нож на нас точить не станешь? Честно!— Кто знает.— Вот и мы не знаем. Как бы ты с нами поступил, если б чувствовал — мы на тебя нож острый готовим?.. Молчишь?.. Сказать нечего?.. Тогда до свидания.Дыбаков перешагнул через тощие, как палки, ноги собеседника, двинулся дальше, заложив руки за спину, выставив грудь с накладными карманами. За ним, брезгливо обогнув доходягу, двинулись и остальные.Он лежал перед нами, мальчишками, — плоский костяк и тряпье, череп на кирпичной крошке, череп, хранящий человеческое выражение покорности, усталости и , задумчивости. Он лежал, а мы осуждающе его разглядывали. Две лошади имел, кровопивец! Ради этих лошадей стал бы точить нож на нас. «Если враг не сдается…» Здорово же его отделал Дыбаков.

👇
Открыть все ответы
Ответ:
dvinogradova20
dvinogradova20
21.01.2021

Рассмотрим скрытое содержание поэзии «Мужской танец». Стих написан верлибром, но все произведение организовано определенным ритмом, который напоминает своеобразный ритм танца, о котором автор упоминает в первой строке: «Тебе нужно танцевать аркан...».

Образ «аркана», «сцепленных рук», «мужского круга» пронизывает всю поэзию. И читатель понимает, что речь идет не только о танце, речь идет о человеческой жизни в целом, жизни мужчины. И если круг символизирует бытие, то «мужской круг» может означать бытие целого человечества. В этом контексте другое значение приобретают слова: «...как тяжело начать и остановить этот танец...». Но попробовать следует «хотя бы раз», ощутить все испытания жизни, «обхватив руками плечи двух побратимов». Ведь, в самом деле, ощущая дружескую поддержку, легче «не выпасть из этого грешного мира».

 

В конце поэзии Василий Герасимюк вводит образ Христа: и оказывается, что танец аркан - это смерть на кресте между двумя разбойниками (а не побратимами), и бытие определяется «крестом за плечами», который несет Мессия к месту своей смертной казни.

Вывод. Василий Герасимюк - непростой поэт. Стихи его нередко имеют несколько прочтений, глубинные смысловые пласты иногда ассоциативного характера, намеки, аллюзии, символы. Часто их легче ощутить, чем понять. Стихи Герасимюка - тревожный гимн древнему полонинскому духу, культуре и истории.

Опорные слова и понятия: аристократ украинской поэзии, верлибр, смысловой пласт, ассоциативность.

Объяснение:

4,7(12 оценок)
Ответ:
Соняllik
Соняllik
21.01.2021

Розповіді Гоголя з циклу «Вечори на хуторі біля Диканьки» є яскравим прикладом романтизму в творчості Гоголя. Романтизм "Вечорів ..." - це, перш за все прояв глибокого інтересу до особливостей національного менталітету, духовності та самобутності української історії, народності художнього мислення, малювання оригінальних характерів індивідуумів, що визначало християнсько-філософську концепцію людського буття.

Ознаки романтизму:

У самій назві: «Вечори» - час доби, як межа, час нечистої сили і всього магічного. Поблизу «Диканьки» - ідея втечі, тобто Диканька - центр всесвіту, а герої втекли від нього в прилегле село.

Відображення сторони життя України, її національного характеру, побуту і звичаїв

Принцип народності: не зовнішні атрибути життя, а інтерес до «духу народу»

Романтичний ідеал: мрія про добрі стосунки, народну єдність - утопія

Двоемирие: боротьба добра і зла - людей і нечистої сили. Диканька - центр, в якому ці 2 світу воюють.

Відсутність реалістичного опису. Ні слова про кріпацтво і Катерина II тут милостиво дарує черевички - це романтизм.

У листах до матері Гоголь часто натякає на "великий труд", над яким він багато і наполегливо працює. Уже після приїзду в Петербург він починає дошкуляти своїх рідних проханнями: регулярно надсилати йому відомості і матеріали про звичаї і вдачі українців, зразки української народної творчості - пісні, казки, оповіді, а також всякого роду старовинні речі: шапки, сукні, костюми. Ці матеріали на додаток до власних життєвих вражень були використані Гоголем у великому циклі повістей, що вийшли під загальною назвою "Вечори на хуторі біля Диканьки". За порадою Плетньова Гоголь видав обидві частини цієї збірки під інтригуючою псевдонімом наївного і лукавого оповідача пасічника Рудого Панька. Восени 1831 року виходить 1-ша частина збірника з українського життя "Вечори на хуторі біля Диканьки" (в наступному році з'явилася 2-га частина), захоплено зустрінута А. С. Пушкіним.

В першу частину "Вечорів ..." увійшли чотири повісті: "Сорочинський ярмарок", "Вечір напередодні Івана Купали", "Майська ніч" та "Пропала грамота". Через шість місяців, на початку березня 1832 року з'явилася і друга частина ( "Ніч перед Різдвом", "Страшна помста", "Зачароване місце").

Світ, що відкривався в "Вечорах на хуторі біля Диканьки", мало мав спільного з тією реальною дійсністю, в умовах якої жив Гоголь. Це був веселий,

радісний, щасливий світ поетичної казки, в якому переважає світле мажорне початок. В "Вечорах" рясно введені елементи української народної фантастики, легенди. Поруч з людьми діють відьми, русалки, відьми, чорти. Справжнє життя і легенда сприймалися читачами "Вечорів" як єдине ціле.

Разом з тим "веселість" гоголівської книги виявляла різні відтінки - від безтурботного подтруніванія до похмурого комізму, близького до чорного гумору. При всій повноті і щирості почуттів гоголівських персонажів світ, в якому вони живуть, трагічно конфліктний: відбувається розірвання природних і родинних зв'язків, в природний порядок вторгаються таємничі реальні сили (фантастичне спирається головним чином на народну демонологію).

"Вечори" "слідують двом різнорідним традиціям: німецька романтична демонологія (відьми, чорти, заклинання, чаклунство) і українська казка з її споконвічним дуалізмом, боротьбою Бога і диявола". Біс - це істота, в якому зосередилися заперечення Бога, вічне вульгарність. Перша повість збірника "Вечорів на хуторі біля Диканьки" - "Сорочинський ярмарок" - відкривається дивовижним, повним захоплення описом України, батьківщини М.В.Гоголя. Сюжет повісті, проте, дуже скоро починає хилитися до нечистої сили, до "дивним події", що трапилося на ярмарку: між товаром з'явилася "червона свитка". Це диявольська одяг навіть і "хтось ударив по ній на шматки" не дає людям спокою: "якраз під час ярмарку чорт зі свинячим личиною ходить по всій площі, хрюкає і підбирає шматки своєї свитки".

Завершує "Вечори на хуторі ..." повість "Страшна помста". І тут в одній із глав - хрестоматійно відоме, божественне опис Дніпра. Але все сюжетне наповнене жахом, загибеллю людей і якщо не торжеством нечистого, чаклунського духу, то історіями його злих справ.

У творах і листах М.В.Гоголя слова чорт, диявол, чаклун, відьма, образи нечистої сили зустрічаються дуже часто. У цьому сенсі його твори сильно відрізняються від творів інших письменникі!

4,8(92 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ