– «Сашко пройшов ліс, вийшов у поле, як почув стрекотіння вертольота: півколом, низенько над лісом він летів на Сашка. Сашко чи злякався, чи що, але сів на землю і прикрився портфелем»;
«Аби я був вовком…»;
«Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину: а дубом хтось стояв! «Піти глянути чи не йти?..— завагався Сашко. Але вирішив: — Чого це я стану його боятися? Піду гляну»;
– «Сашко вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам»;
– «Одного дня Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий»;
– «Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець,— сказав Сашко і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом»;
– «Ти і не подумав тікати, бо ти у мене розумний, вовчику. Пиріжка з печінкою хочеш?»;
– «Сашко вийшов у коридор, намацав татові валянки, вліз у них, наче провалився у воду, накинув кожушок, тихо прочинив і зачинив за собою двері»;
Тема и идея: Солнце, солнечный свет, счастье, дружба и взаимоотношения. Краткое содержание: Дети планеты Венера никогда не видели солнца, потому что оно бывает у них только один раз в семь лет. Прилетевшая с планеты Земля девочка Марго рассказывает им, что такое солнце, какую радость оно дарит людям, но они не верят ей, и в день, когда должно показаться солнце, они запирают Марго в чулане. И вот оно долгожданное солнце! Учительница разрешает им выйти на улицу, два часа дети веселились, играли и смеялись, никто не вспомнил про несчастную Марго, запертую в темном чулане. И только, когда солнце ушло, они открыли дверь. Всем было стыдно, потому оказалось, что Марго никого не обманывала. Загремел гром, упали тяжелые капли дождя, началась гроза. сверкала молния... Дети пошли открывать чулан, чтобы выпустить Марго и опять ждать семь лет до одного дня лета.
Полковник вызвал для беседы сержанта. У сержанта явное нервное напряжение и полковник интересуется причиной. Сержант рассказал что его мучает мысль о том что было бы если во всем мире исчезло оружие. Перестали бы тогда люди воевать друг с другом? Полковник объяснил, что войны идут не из за оружия, а из за человеческой психологии. В разговоре выясняется что сержант изобрел средство для преобразования любого металла в ржавчину. Полковник заподозрил сержанта в психическом расстройстве и выписал направление на обследование к психиатру. Обнаружив после ухода сержанта вместо ручки кучку ржавчины, полковник понял что изобретение сержанта существует и по телефону приказывает охране расстрелять сержанта. Охрана сообщает что всё оружие и военная техника на базе превратились в ржавую пыль. Тогда полковник разломал стул, и с ножкой от стула побежал искать сержанта.
– «Сашко пройшов ліс, вийшов у поле, як почув стрекотіння вертольота: півколом, низенько над лісом він летів на Сашка. Сашко чи злякався, чи що, але сів на землю і прикрився портфелем»;
«Аби я був вовком…»;
«Раптом Сашко відчув, що хтось дивиться йому в спину: а дубом хтось стояв! «Піти глянути чи не йти?..— завагався Сашко. Але вирішив: — Чого це я стану його боятися? Піду гляну»;
– «Сашко вибрав підходящу для Сіроманця нору, розчистив її трохи лопатою, нарвав пирію, настелив, ліг сам»;
– «Одного дня Сашко відкрив, що Сіроманець сліпий»;
– «Так от ти який лизунчик, а ще Сіроманець,— сказав Сашко і погладив Сіроманцеві шию, почухав під горлом»;
– «Ти і не подумав тікати, бо ти у мене розумний, вовчику. Пиріжка з печінкою хочеш?»;
– «Сашко вийшов у коридор, намацав татові валянки, вліз у них, наче провалився у воду, накинув кожушок, тихо прочинив і зачинив за собою двері»;