Відповідь:
Так
Пояснення:
”Пігмаліон” — це блискуча комедія, але комедія не стільки розважальна, скільки соціальна. Недарма сам драматург зазначав у передмові, що вона є “інтенсивно і навмисно дидактична саме мистецтво, на думку Шоу, “не може бути іншим”. Розвиток драматичного конфлікту “Пігмаліона” він свідомо завершує відкритим фіналом, аби у глядача не виникло думки,” що справу вже зроблено і проблеми вирішені за нього самим драматургом”.
Назва п’єси. Пігмаліон – це добре відомий в світовій культурі герой давньогрецького міфу. В основі цього міфу – розповідь про скульптора. На побутовому рівні вважається, що скульптор Пігмаліон палко закохався у створену ним скульптуру, це почуття вдихнуло в неї життя.
Щодо “поеми”, то “ліричне забарвлення” драматичної дії не викликає сумнівів, тому в начебто “інтелектуальній драмі” емоційне підгрунтя є цілком очевидним. Своєрідна “історія кохання” Ромео й Джульєтти початку XX століття – ось що являє собою викладена Бернардом Шоу історія…
Выжить Васютке в тайге знания законов природы и удача. Васютка не был глупым мальчиком: когда он уходил за кедровыми орехами, он оставлял зарубки на деревьях и по ним потом возвращался домой. Но погнавшись за глухарем, он совершил ошибку и заблудился. Свое местоположение ему определить природные явления. например, увидев среди мха под ногами длинные зеленые травинки, он понимал, что находится рядом с озером или рекой. И он продолжал следовать в том направлении, так как на реке можно было встретить лодки с рыбаками.
Также Васютка очень правильно распределил запасы еды: хлеб он оставил про запас, чтобы съесть его в самое трудное и голодное время ему и то, что мама никогда не отпускала его без ружья. Этим ружьем на озере он подстрелил пару уток, которые его от голода.
Когда Васютка увидел, проплывавшую мимо лодку дяди Коляды, он развел костер и начал стрелять из ружья, что привлекло внимание рыбаков, и его Так грамотные действия главного героя ему выжить в суровых природных условиях.
Объяснение: