не совсем поняла, что Вы имели ввиду под «тема сказки», но вот краткий пересказ и главная мысль:
В сказке братьев Гримм "Белоснежка и семь гномов" главная героиня, красавица Белоснежка волей злой королевы-мачехи оказывается в дремучем лесу. Она находит приют у добрых лесных гномов, которым нравится маленькая девочка, приветливая и работящая. Но Королева не унимается и в конце концов достигает своей цели - Белоснежка умирает, отведав отравленного яблока.
К счастью, умирает она не до конца, и когда кусок яблока вываливается у нее из горла девушка оживает. В итоге Белоснежка находит свое счастье с прекрасным королевичем, а ее злобную мачеху жестоко казнят.
Главная мысль этой сказки в том, что как бы не было могущественно зло, но добро и любовь все равно окажутся сильнее. Можно сказать, что зло в этой сказке наказало само себя, ведь не строй козни королева, не умерла бы она мучительной смертью.
Также можно сформулировать главную мысль и таким образом: к тому, кто добр сердцем и чист душой, люди всегда тянутся, у него всегда будет много друзей, а злой и жестокий всегда одинок.
Існує така закономірність, коли одна пора року змінюється іншою. На зміну спекотного літа приходить осінь. Ми дізнаємося про її настання за календарем, але в природі вона настає майже непомітно.
Лише у деяких дерев змінює колір окреме листячко, до вечора стає холодніше, помітно коротшає день. А в решті, так само яскраво світить сонце, небо поки що такого ж блакитного кольору. Дуже часто у вересні буває тепло. Цей період називають бабине літо. Але дозріває урожай фруктів і овочів, нагадуючи нам про осінь.
Проходить ще кілька тижнів, коли стають помітні інші її перетворення, особливо, якщо відвідати парк. Дерева надягають своє яскраве вбрання. У кожного своє: берізки стають жовтими, дуби набувають коричневого відтінку, а клени розфарбовуються в різні кольори. Тож можна зустріти червоні, багряні, помаранчеві дерева. Прогулюючись алеями парку в теплий сонячний день, приємно шарудіти опалим листям. Особливо яскраво дерева відбиваються в дзеркалі озер і ставків, коли на тлі блакитного неба шелестять своїм різнобарвним листям.
Прислухаючись до звуків, розумієш, що стало набагато тихіше. Птахи вже не співають, як навесні та влітку, готуючись до дальнього шляху на південь. У парку багато білок, помітно, як вони вже метушливо пересуваються, намагаючись знайти жолуді або іншу їжу, щоб заготовити на зиму.
Отже,