Доброго дня, шановний пане Скрудже!
Я прочитала «Різдвяну повість у прозі», написану Чарльзом Діккенсом, у якій Ви – головний герой. Скажу відверто, спочатку Ви мені не сподобались. Ви були холодним, жорстоким скнарою, у якого навіть взимку снігу не випросиш. Ви терпіти не могли Різдво і всі приготування до нього. Ви вважали, що більшість людей – ледарі, тому і вигадали Різдво, щоб не працювати. А Ви у цей час терпите неймовірні збитки. Не найкращий герой! Але духи все змінили – і Ви постали переді мною у зовсім іншому світлі.
Також я дізналася про святкування Різдва в Англії. Різдво – це моє найулюбленіше свято, і тому я дуже зраділа, коли Ви також усім серцем полюбили цей чудовий день. І не тільки полюбили, а ще й стали найдобрішою людиною у місті, крокували вулицями з посмішкою на обличчі, і містяни з радістю потискали Вам руку.
Пане Скрудже, я хочу розповісти Вам, як святкують Різдво у нас, на Україні. Це моє найулюбленіше свято, і тому моя родина готується до нього завчасно. Спочатку ми прикрашаємо лісову красуню – ялинку різнокольоровими гірляндами, ліхтариками, сніжинками, іграшками. Під ялинку ставимо Діда Мороза і Снігуроньку, обов’язково кладемо подарунки для всієї родини. Ввечері вся сім’я збирається за святковим столом, на якому обов’язково повинно бути дванадцять страв.
У святвечір по хатах ходять колядники. Вони співають колядки, у яких прославляють народження Ісуса Христа. А господарі дому дякують хлопцям і дівчатам, обдаровуючи їх солодкими гостинцями, пирогами, ковбасами.
Також разом із колядниками ходить Коза, яка є героїнею різноманітних сценок, що розігрує весела молодь. Коза – це символ достатку та добробуту.
Пане Скрудже, я дуже зраділа, коли дізналася, що в різдвяну ніч з вами відбулося диво: ви нарешті зрозуміли, що ніякі багатства у світі не зможуть заміти сімейного тепла, лагідної усмішки дитини, турботливого погляду друга, щирих слів знайомих. А гроші тільки тоді приносять задоволення їхньому власнику, коли з їх до можна принести радість іншим. І саме тоді Ваше кам’яне серце перетворилося на гаряче, любляче, всепрощаюче.
антастичне і реальне в баладі "Причинна" (2 варіант)
Шкільний твір
Надіслати Розповісти Цвірінькнути
Т. Г. Шевченко розпочинав свій творчий шлях як поет-романтик. Для періоду романтизму в українській літературі характерним було звертання до надбань усної народної творчості. У цей час ігається така тенденція, як запозичення мотивів, образів фольклору, навіть переспів окремих народних жанрів. Так, в епоху романтизму почесне місце серед жанрів посідала балада. Тому, мабуть, одним із перших творів Тараса Шевченка є балада "Причинна".
Розпочинається твір зображенням буряної ночі на Дніпрі. Пейзаж тут виконує функцію увертюри, що задає тональність художньому творові. Вже На початку твору читача охоплює тривожний настрій і передчуття чогось незвичайного.
Через прийом контрасту змальовує автор постать головної героїні: "Біля того гаю, що чорніє над водою, щось біле блукає". Цією невизначеністю "щось біле" поет спочатку посилює тривогу, але потім пояснює і, більше того, зразу акцентує увагу на психічному стані дівчини:
То дівчина ходить,
Й сама не зна (бо причинна),
Що такеє робить.
Так ворожка поробила.
Ніби сама героїня розповідає про свою сирітську долю, про своє кохання, переживання, звернення до ворожки. Але насправді дівчина нічого не говорить, не чує, вона живе у власному світі фантазії, бо "отаку-то їй причину ворожка зробила!" У ліричних відступах автор розкриває психічний стан дівчини, її романтичну натуру, глибину почуттів. Картина загибелі дівчини подана в фантастичному плані:
Кругом дуба русалоньки
