Работа является отражением "Есть ли знание истории важно для людей?
Объяснение:
тебе перевод нужен?
Відповідь: Петр Попельский:
В повести «Слепой музыкант» герой, который родился слепым, но нашел свое место в жизни. Слепой от рождения, он чувствует себя отверженным от общества. Он рано понимает свое отличие от других, становится неуверенным и робким. Ему тяжело дается общение с окружающими, со своими ровесниками. Когда в его жизни появляется девочка Эвелина, Петя понимает, что нашел верного и надежного друга. Он обладает музыкальным слухом, и дядя Максим поощряет его к активным действиям. В итоге, Петр становится музыкантом.
Однією з найкращих новел О’Генрі справедливо вважається новела «Останній листок». У творі захоплюють своєю чистотою та щирістю почуття самовідданості та безкорисної дружби між старим самотнім художником і молодими дівчатами.
Головні персонажі новели — Джонсі та Сью. Це молоді дівчата, які, наче сестри, поділяють разом усі свої радощі та незгоди, домівку та їжу. Їхня дружба була по-справжньому міцною, бо кожна з дівчат була готова на самопожертву заради іншої. Жилось їм дуже важко, заради грошей їм доводилося брати замовлення на малюнки, проте їхніх мізерних заробітків ледве вистачало на сплату за рахунками. Тому незвичайно важким випробуванням для дівчат стала тяжка хвороба Джонсі. Грошей на ліки у дівчат не було, як і не було можливості їх заробити. Дівчина була змушена залишитися віч-на-віч з хворобою, без до . Єдиною підтримкою для неї стала дружба Сью та старого художника Бермана.
Самотнього п’яничку Бермана пов’язувало з дівчатами щире бажання до . Він опікувався молодими художницями, бо того потребувала його душа. Не як досвідчений художник а як людина, що почуває себе самотньо, він поспішав знайти застосування своїм невитраченим батьківським почуттям. Берман щиро бажав полегшити дівчатам життя і хвилювався за них більше, ніж за самого себе. Головною мрією Бермана було створення картини, яку б визнали справжнім шедевром. Але життя закінчувалося, а мрія так і залишалася мрією.
Хвороба поступово знесилювала Джонсі, і її думки вже зверталися не на те, як одужати, а як полегшити життя своїй подрузі та старому художнику. Джонсі стала відмовлятися від їжі, бо заробляти на неї було дуже важко. Вона вже не мала сумніву, що скоро вмре і навіть намітила коли: як за вікном впаде останній листок з виноградної лози. Була пізня осінь, вітер та дощ за вікном кімнати зривав все більше і більше виноградних листків, все менше і менше надій залишалося у Джонсі на одужання.
Але останній листок витримував будь-яку негоду і не хотів злітати. Своєю стійкістю він додавав дівчині наснаги до життя. Хвороба потроху відступила, і Джонсі одужала. Та тільки набагато пізніше вона дізналася, що останній листок був не на лозі, а на протилежній стіні. Намалював його старий Берман, який не хотів, щоб надія залишала дівчину.
Невдовзі Берман помер від запалення легень, адже малював листок під проливною зливою, але помер з почуттям, що його життя не пройшло марно, що він все ж таки встиг намалювати справжній шедевр — останній листок на стіні, який врятував життя юній дівчині. І нехай цей шедевр був не такий, як зазвичай, але він став значніший, ніж усі шедеври людства, разом узяті.
Объяснение:
Багато людей вважають, що історія не надто важлива наука, і знати її не обов’язково, адже історія розповідає про минуле, а значить, її події вже не актуальні. Дехто стверджує що, немає майбутнього у тієї країни, яка не вивчає уроки свого минулого, тому що історія має тенденцію повторюватися.
Так навіщо вивчати історію, чому вона вчить і чи потрібно її знати?
Я вважаю, що історія дуже важлива наука, адже вона розкриває нам величезний світ подій, повчальних історій, легендарних особистостей. Знання історії допомагає людям жити. Завдяки історії ми знаємо про життя минулих поколінь, які пережили війни, боротьбу за незалежність. Ми повинні все це знати та пам’ятати. Адже неможливо виховати свідому людину, не навчивши її поважати предків, історію країни.
Потрібно знати історію не тільки свого народу і своєї країни, а й історію своєї сім’ї своїх предків. Тому хто знає історію, легше зрозуміти твори Тараса Шевченка, Пантелеймона Куліша, Івана Котляревського, Юрія Яновського, Миколи Хвильового та інших письменників.
Історія допомагає людині стати мудріше, виховує любов до Батьківщини, патріотизм. Знання історії допомагає по-новому поглянути на світ, вплинути на майбутнє країни.
Взагалі, основна перевага історії в тому, що вона дає можливість вчитися на чужих помилках. Багато досягнень і відкриттів були зроблені, завдяки досвіду предків.
Тобто, знання історії рідної країни необхідні кожному для того, щоб бути розумною та мудрою людиною! А знаючи історію ти будеш поважати своїх предків і країну, в якій ти живеш.