Меггі 12 років. Вона не має матері, але схожа на неї, така ж білява: "Меґі коси дісталися біляві – од матері, про яку вона знала лише з кількох вицвілих фотознімків".
Вона дуже любить свого батька: "Меґі дуже хотілося бути схожою на батька, адже на світі не було іншого обличчя, яке б вона так любила".
Також ця дівчинка любить читати книжки. Читає вона їх ночами. "Читати при свічках Меґі любила". Пристрасть до книжок вона успадкувала від батька на ім"я Мо. Читати навчилася рано: "Вона ще у свої п’ять років навчилася читати оті старомодні гостроверхі літери".
Мегі сама вміє робити книжки: "А на самому дні, під рештою книжок, лежали ті, що їх Меґі зробила сама. Цілими днями вона вирізала й клеїла, малювала все нові й нові картинки"...
Мегі уважна та : "Їй було соромно підглядати за батьком, але винен був він сам. Навіщо було ховати від неї ту книжку?"
Має впертий характер: "О, та вона в тебе вперта! – сказала Елінор. – Це мені вже починає подобатись".
Хоробра дівчинка, готова захищати свого батька: "Меґі кинулася в той бік, послизнулась на мокрому від роси гравію, впала й розбила коліно. По нозі потекла тепла кров, але Меґі не звертала на це уваги. Вона бігла далі, припадаючи на ногу й схлипуючи, поки опинилася перед залізними ворітьми". "Піду шукати його, – вирішила Меґі. – Так, я його знайду!"
Мегі - відважна, смілива, рішуча, віддана. Вона наполеглива і вміє добиватися свого.
Побег Мцыри был трагически обречен. Оказывается, все три дня он блуждал в окрестностях монастыря. Родина осталась по-прежнему недостижимой. Путь героя оказался замкнутым по кругу. В «Мцыри» заметно влияние грузинского фольклора. Эпизод борьбы с барсом основан на мотивах грузинской народной песни, отразившейся также в бессмертной поэме Шота Руставели «Витязь в тигровой шкуре» . Лермонтову в соответствии с его замыслом очень важно было показать, что физически слабый юноша оказывается победителем в схватке благодаря могуществу его духа, неудержимому стремлению к свободе. Однако победить судьбу ему не удалось.
Поэма в основной своей части представляет монолог Мцыри — его исповедь, что является одной из характерных особенностей романтической поэмы. Форма исповеди (она была использована и в «Демоне» ) давала возможность глубоко и правдиво раскрыть внутренний мир героя. Показательно, что в исповеди Мцыри вместо традиционного покаяния, раскаяния в грехах звучат смелый вызов и утверждение внутренней правоты человека, готового за несколько минут вольной и свободной жизни променять «рай и вечность» . Эмоциональный тон исповеди Мцыри находит выражение не только в экспрессивной лексике и синтаксической усложненности его рассказа, но и в характере рифм поэмы: Лермонтов использовал только мужские рифмы. Белинский специально подчеркивал своеобразие ритма стиха: он «отрывисто падает, как удар меча, поражающего свою жертву. Упругость, энергия и звучное однообразие падения его удивительно гармонируют с сосредоточенным чувством, несокрушимою силою могучей натуры и трагическим положением героя поэмы» .
В своих поэмах Лермонтов поднимал большие проблемы философского, социального и психологического характера, отвечающие запросам современной ему жизни, когда так важно было
* «Узнать, для воли иль тюрьмы * На этот свет родились мы» .
Несомненное общественно-политическое и литературное значение имело раскрытие кризиса индивидуалистического сознания героя-одиночки, поиски новых, положительных начал в русской жизни, связанных с народным сознанием. Глубокое постижение трагических исканий героев своего времени, противоречий в их мироощущении и внутреннем мире Лермонтову в создании психологической прозы.
Ну, в древнерусской литературе, как известно были герои и место действия(где этот герой был, что делал)Во-первых - может интересно то, как жили наши предки, какой был язык. Во - вторых - жилье, бытовая обстановка, дела(как и что делал)В-третьих - история(т.е кто-то что-то сделал глобальное - это записали и эта запись дошла до наших дней)В-четвертых - из произведений можно узнать какой был классицизм и жизнь некоторых людей(дальше вы будете проходить классицизм по литературе и тебе станет все понятно)
Меггі 12 років. Вона не має матері, але схожа на неї, така ж білява: "Меґі коси дісталися біляві – од матері, про яку вона знала лише з кількох вицвілих фотознімків".
Вона дуже любить свого батька: "Меґі дуже хотілося бути схожою на батька, адже на світі не було іншого обличчя, яке б вона так любила".
Також ця дівчинка любить читати книжки. Читає вона їх ночами. "Читати при свічках Меґі любила". Пристрасть до книжок вона успадкувала від батька на ім"я Мо. Читати навчилася рано: "Вона ще у свої п’ять років навчилася читати оті старомодні гостроверхі літери".
Мегі сама вміє робити книжки: "А на самому дні, під рештою книжок, лежали ті, що їх Меґі зробила сама. Цілими днями вона вирізала й клеїла, малювала все нові й нові картинки"...
Мегі уважна та : "Їй було соромно підглядати за батьком, але винен був він сам. Навіщо було ховати від неї ту книжку?"
Має впертий характер: "О, та вона в тебе вперта! – сказала Елінор. – Це мені вже починає подобатись".
Хоробра дівчинка, готова захищати свого батька: "Меґі кинулася в той бік, послизнулась на мокрому від роси гравію, впала й розбила коліно. По нозі потекла тепла кров, але Меґі не звертала на це уваги. Вона бігла далі, припадаючи на ногу й схлипуючи, поки опинилася перед залізними ворітьми". "Піду шукати його, – вирішила Меґі. – Так, я його знайду!"
Мегі - відважна, смілива, рішуча, віддана. Вона наполеглива і вміє добиватися свого.