Тематична-атестаційна робота
з світової літератури на тему:
"Антон Павлович Чехов"
Антон Павлович Чехов.
П.А.Чехов народився 17 січня 1860 р. в м. Таганрозі. Його батьку належала невеличка крамничка. Торгували в ній з 5 год. ранку до 11 вечора. Павлу Ігоровичу повинні були допомагати сини. Батько був дуже обдарованим чоловіком: любив співати, грав на скрипці, малював. Але любов і ласку в сім'ї діти бачили лиш зі сторони матері, доброї, лагідної жінки. А.П. Чехов говорив: "Талант у нас зі сторони батька, а душа зі сторони матері". батько надав своїм синам освіту: вчились в гімназії, займалися музикою, вивчали іноземні мови. Чехову було тринадцять років коли він перший раз потрапив у театр. З того часу почалося захоплення майбутнього письменника сценою.
1876 р. батько Чехова розорився і переїхав в Москву так само як і брати які там вчилися. Антон без усяких умов залишився в Таганрозі закінчувати гімназію. Всі ці роки йому доводилося тяжко працювати. Він повинен був не тільки утримувати себе та платити за навчання, але й допомагати сім'ї, яка жила в страшній бідності Москві. Антон Павлович Чехов після закінчення гімназії переїхав у Москву. Став студентом-медиком, а невдовзі і співробітником гумористичних журналів.
В 19 років він уже утримував сім'ю. початок літературної діяльності Чехова відноситься до 80-х рр. Це були важкі часи. Розповіді молодого почали з'являтися у журналах "Осколки", "Стрекоза". Після закінчення медичного факультету Московського університету в 1884 р. Чехов разом із сім'єю переїхали на літо в м. Воскресенськ недалеко від Москви. Після закінчення університету він практикував у містечку недалеко від Воскресенська, а потім завідував лікарнею у Звенигороді.
Объяснение:
надеюсь
Митькозавр з Юрківки
Два юнаки поїхали у село до бабусі сказавши, що їдуть збирати колекцію комах. Насправді хотіли відчути життя без контролю батьків. Приїхавши у село їх зустрів юнак Василь, який сказав, що у майбутньому стане майстром спорту, а хлопці відповіли от ки він стане майстром тоді з ним і познайомлятьсч. Юнак образився та захотів помсти. Прийшовши купатись на озеро хлопці побачили сліди монстра і тоді вони захотіли зробити відкриття й назвали монстра Митькозавр. Вони вивчали зоологію щоб зрозуміти це явище. От однієї ночі вони вартували біля озера й почули монстра підійшли. А потім з'ясувалося що цей монстр це і є Василь, який майже потонув бо заплутався у своєму костюмі, а хлопці його врятували.
это фрагмент из
стихотворения И.С. Никитина "Русь"
Под большим шатром
Голубых небес —
Вижу — даль степей
Зеленеется.
И на гранях их,
Выше темных туч,
Цепи гор стоят
Великанами.
По степям в моря
Реки катятся,
И лежат пути
Во все стороны.
Посмотрю на юг —
Нивы зрелые,
Что камыш густой,
Тихо движутся;
Мурава лугов
Ковром стелется,
Виноград в садах
Наливается.
Гляну к северу —
Там, в глуши пустынь,
Снег, что белый пух,
Быстро кружится;
Подымает грудь
Море синее,
И горами лед
Ходит по морю;
И пожар небес
Ярким заревом
Освещает мглу
Непроглядную...
Это ты, моя
Русь державная,
Моя родина
Православная!
Широко ты, Русь,
По лицу земли
В красе царственной
Развернулася!
У тебя ли нет
Поля чистого,
Где б разгул нашла
Воля смелая?
У тебя ли нет
Про запас казны,
Для друзей — стола,
Меча — недругу?
У тебя ли нет
Богатырских сил,
Старины святой,
Громких подвигов?
Перед кем себя
Ты унизила?
Кому в черный день
Низко кланялась?
На полях своих,
Под курганами,
Положила ты
Татар полчища.
Ты на жизнь и смерть
Вела спор с Литвой
И дала урок
Ляху гордому.
И давно ль было,
Когда с Запада
Облегла тебя
Туча темная?
Под грозой ее
Леса падали,
Мать сыра-земля
Колебалася,
И зловещий дым
От горевших сел
Высоко вставал
Черным облаком!
Но лишь кликнул царь
Свой народ на брань —
Вдруг со всех концов
Поднялася Русь.
Собрала детей,
Стариков и жен,
Приняла гостей
На кровавый пир.
И в глухих степях,
Под сугробами,
Улеглися спать
Гости навеки.
Хоронили их
Вьюги снежные,
Бури севера
О них плакали!..
И теперь среди
Городов твоих
Муравьем кишит
Православный люд.
По седым морям
Из далеких стран
На поклон к тебе
Корабли идут.
И поля цветут,
И леса шумят,
И лежат в земле
Груды золота.
И во всех концах
Света белого
Про тебя идет
Слава громкая.
Уж и есть за что,
Русь могучая,
Полюбить тебя,
Назвать матерью,
Стать за честь твою
Против недруга,
За тебя в нужде
Сложить голову!
Объяснение: