Творческая натура «Наш папа – натура творческая», – часто говорит мама. «А ещё ищущая», – добавляет обычно бабушка. И это правда. Увлечения папы сменяют друг друга, словно времена года.
Осенью папа увидел на ярмарке глиняные кувшины и с жаром принялся за лепку. Он купил небольшой гончарный круг, и уже через несколько месяцев наша кухня с балконом были уставлены кособокими глиняными кувшинами и пузатыми горшками.
Зимой папа увлёкся резьбой по дереву, засыпав весь дом волнистыми стружками и похожими на мелкий снежок опилками. Под Новый год мы с мамой нашли под ёлкой деревянные ложки и поднос в виде перевёрнутой черепахи.
Потом пришла весна и папа занялся бисероплетением. К Восьмому марта он сделал мне брелок с пучеглазым ёжиком, а маме подарил зелёное ожерелье с серёжками, напоминающими павлиньи перья. Бабушке серёжки понравились, она попросила себе такие же, но интерес к бисероплетению у папы уже пропал.
Теперь на дворе лето: папа рисует акварелью солнечные пейзажи
Подумайте и запишите, почему автор называет папу творческой натурой? (не менее 100 слов).
Незвичайне викрадення (за оповіданням О'Генрі "Вождь червоношкірих")
Викрадення людини, тим більше неповнолітньої, з метою одержання викупу є тяжким злочином, за законами деяких штатів США воно карається на смерть.
Проте навіть електричний стілець був би принадніший для "двох злодіїв" від тої страшної кари, якій піддав їх маленький хлопчик із найзаможнішої родини міста.
Уявіть собі хлопця — стовідсоткового американця, який не знає, куди подіти ті самі якості, що вели його предків преріями та горами Дикого Заходу та змушували битися з індіанцями. А навкруги — спокійне життя людей, які забули героїчне минуле й потихесеньку складають долар до долара.
Так молодший Дорсет став "хворобою" Вершини (так звалося місто). Тож коли він зник, містечко відчуло полегшення, і ніхто не забив на сполох. І тато Ебенезер Дорсет також не дуже сумував, бо вже отримав листа, з якого зрозумів, що дитина жива, а в іншому поклався на Бога та характер синочка.
Переказувати ті халепи, у які ускочили Білл і Сем у гонитві за грошима, мені не слід. Бо тоді і ви почнете співчувати людям, що скоїли найтяжчий злочин за законами Сполучених Штатів.
Тим більше, що замість того, щоб отримати гроші, вони були змушені їх сплатити. Що ж до хлопця, то це були найкращі дні його життя: він жив у наметі, вогнище давало йому світло й тепло, він грав, як й годиться хлопцеві десяти років, який ще не знає, що долар — найвища цінність у світі.