Освіта в Україні завжди була проблемною. І кожен новий міністр обирає свій шлях та методи вдосконалення. Та ситуація поки залишається сирою. Тому варто потроху замислюватись над питанням: освіта майбутнього, яка вона?
Ну, насамперед варто враховувати технологічний бум. Такий стрімкий розвиток техніки вже в найближчі кілька років повністю переформатує систему освіти. З’явиться масове онлайн-навчання. Де не потрібно бути присутнім у аудиторії. Достатньо лише мати гаджет і доступ до всесвітньої павутини. У зв’язку з цим зникне необхідність у викладачах-людях. На зміну прийдуть роботи, які чітко слідуватимуть заданій системі. Також науковці говорять про індивідуальну систему освіти. Викладачам дуже складно рівноцінно приділяти увагу кожному учневі. Адже всі абсолютно різні і це фізично неможливо. Тому дослідники пропонують використовувати комп’ютерні технології, які дозволять побудувати систему освіти індивідуально для кожного учня.
Особисто моє бачення освіти майбутнього двояке. З одного боку сучасний світ вимагає коп’ютеризації, адже це зручно. А з іншого – жоден робот не замінить живого спілкування між людьми. І це є справжньою проблемою.
Тож, я вважаю, що країні не варто відставати від стрімкого технічного розвитку. Це дасть Україні потужний розвиток. Але й про живих людей забувати не слід.
Яка освіта потрібна державі, щоб вона досягла високого рівня розвитку? Освіта має опиратися на новітні наукові розробки та досягнення, учнів та студентів мають залучати до виробництв, до роботи підприємств та організацій. Так кожна дитина зможе вибрати свою професію, яка буде приносити їй задоволення, а країні та економіці користь. Адже головна проблема освіти сьогодні в тому, що всі вивчають теорію, а не практичні вміння та знання.
Тобто, щоб держава досягла високого рівня розвитку, необхідна якісна та сучасна освіта, підкріплена практичними навичками та вміннями.
Если я понимаю это то это про эту повесть?
Хорошее Дело жил в небольшой длинной комнате в задней части дома Кашириных. Это был очень тихий, замкнутый, малоразговорчивый человек. Никто точно не знал, кто он, откуда и чем занимается. Комната, которую он снимал, была вся заставлена банками и бутылками с разноцветными жидкостями, толстыми, непонятными книгами. Человек этот целыми днями колдовал над какими-то загадочными чертежами, что-то все смешивал в баночке, которую время от времени ставил на огонь. Из-за неясного рода занятий он казался подозрительным, и все поэтому его сторонились и недолюбливали. Хорошим Делом его назвала бабушка. Когда она приглашала его поесть или выпить чаю, он непременно отвечал: «Хорошее дело». Тайна всегда притягательна. Поэтому неудивительно, что любознательного Алешу тянуло к Хорошему Делу. К тому же близорукие глаза этого человека казались мальчику удивительно добрыми. Первое близкое знакомство с необыкновенным человеком не принесло Алеше радости — тот предложил ему сделать медный шарик для игры в обмен на дружбу. Это очень огорчило мальчика. Но, как потом выяснилось, человек сделал это для того, чтобы избежать дедовой порки. С Хорошим Делом Алеше было легко и Они много беседовали, и беседы эти доставляли мальчику несказанное удовольствие. Слова «страшно один», которые постоялец сказал про себя в разговоре с бабушкой, потрясли мальчика, в них «было что-то понятное мне, тронувшее меня за сердце…». С Хорошим Делом Алеша всегда был откровенен и честен. Человек ценил это, потому что сам был именно таким. Но вскоре дед, боявшийся плохого влияния на Алешу со стороны своего постояльца, выселил его. Вспоминая это, мальчик говорит: «Так кончилась моя дружба с первым человеком из бесконечного ряда чужих людей в родной своей стране, — лучших людей ее…»
Освіта в Україні завжди була проблемною. І кожен новий міністр обирає свій шлях та методи вдосконалення. Та ситуація поки залишається сирою. Тому варто потроху замислюватись над питанням: освіта майбутнього, яка вона?
Ну, насамперед варто враховувати технологічний бум. Такий стрімкий розвиток техніки вже в найближчі кілька років повністю переформатує систему освіти. З’явиться масове онлайн-навчання. Де не потрібно бути присутнім у аудиторії. Достатньо лише мати гаджет і доступ до всесвітньої павутини. У зв’язку з цим зникне необхідність у викладачах-людях. На зміну прийдуть роботи, які чітко слідуватимуть заданій системі. Також науковці говорять про індивідуальну систему освіти. Викладачам дуже складно рівноцінно приділяти увагу кожному учневі. Адже всі абсолютно різні і це фізично неможливо. Тому дослідники пропонують використовувати комп’ютерні технології, які дозволять побудувати систему освіти індивідуально для кожного учня.
Особисто моє бачення освіти майбутнього двояке. З одного боку сучасний світ вимагає коп’ютеризації, адже це зручно. А з іншого – жоден робот не замінить живого спілкування між людьми. І це є справжньою проблемою.
Тож, я вважаю, що країні не варто відставати від стрімкого технічного розвитку. Це дасть Україні потужний розвиток. Але й про живих людей забувати не слід.
Яка освіта потрібна державі, щоб вона досягла високого рівня розвитку? Освіта має опиратися на новітні наукові розробки та досягнення, учнів та студентів мають залучати до виробництв, до роботи підприємств та організацій. Так кожна дитина зможе вибрати свою професію, яка буде приносити їй задоволення, а країні та економіці користь. Адже головна проблема освіти сьогодні в тому, що всі вивчають теорію, а не практичні вміння та знання.
Тобто, щоб держава досягла високого рівня розвитку, необхідна якісна та сучасна освіта, підкріплена практичними навичками та вміннями.