Як і сто років тому, літературне життя Львова нині просто не мислиме без львівських кав’ярень та богемних літературно-мистецьких угруповань і тусівок, цікавих творчих вечорів добре знаних українських літераторів, презентацій книжкових новинок у книгарнях-кав’ярнях, музеях, філармонії і театрах. Все це надає надзвичайно привабливого шарму сучасному літературному обличчю Львова.
я завжди буду захоплюватися дуже цікавими письменниками старшої ґенерації,хоч і деяких вже немає з нами: воістину великого поета Ігоря Калинця та патріарха історичної прози Романа Іваничука, «безсумнівну королеву жіночої прози 60-х років» (визначення Валерія Шевчука) Ніну Бічую та неперевершеного перекладача й чутливого прозаїка Андрія Содомору, глибокого літературознавця Миколу Ільницького та інших.
Кожен з них по-своєму оригінальний, неповторний: Ігор Калинець - поет купальського вогню і символ незламності українського духу; Роман Іваничук - автор справжнього шедевра про середньовічний Львів - роману «Манускрипт з вулиці Руської», який в українському літературному дискурсі ніколи не втратить свого притягаючого чару; Ніна Бічуя - унікальна письменниця, якій характерний глибокий психологізм й інтелектуальна напруга; її художні писання відзначаються елегантністю й приворожують артистичністю та стрімкістю польоту авторської уяви; її новелістичне слово дихає й прискорено б'ється, його можна відчути на доторк, воно звучить і має барву і запах - такою вона є у своїх кращих урбаністичних, психологічних та історичних новелах, які увійшли до книги вибраних творів «Землі роменські»; Андрій Содомора як письменник - цікавий вишуканими настроєвими новелами та глибокими філософськими есеями, а Микола Ільницький-літературознавець - проникливий дослідник творчості Богдана-Ігоря Антонича, поетів «Молодої музи» та поетів Празької школи.
Нових рис додала сучасному літературному обличчю Львова літературна ґенерація 80-х років: такі ориґінальні й талановиті письменники як Галина Пагутяк і Юрій Винничук, Віктор Неборак і Ярослав Павлюк. З молодших стала відомою ціла плеяда поетів і перекладачів. Назву бодай декілька імен: Мар'яна Савка й Маріанна Кіяновська, Наталка Сняданко й Галина Крук, Тимофій Гаврилів й Остап Сливинський, з наймолодших - кумира молоді, доброго й симпатичного прозаїка Любка Дереша.
Для мене Галина Пагутяк - безсумнівний майстер сучасної української літератури, глибока й різноманітна літераторка, яка витворила міфо-поетичну прозу і успішно використала у своїй творчості жанр японської літератури дзуйхіцу;
Юрій Винничук - вигадливий оповідач і неперевершений творець нових літературних леґенд, який сміливо й активно вводить у літературу галицьку мовну стихію, автор таких чудових книг, як «Спалах», «Вікна застиглого часу», «Легенди Львова»;
Ярослав Павлюк - письменник, який блискуче показав у романі «Сад п'яних вишень», що стиль життя - це воістину стиль письма; його роман є сагою про безнадію і відчай покоління, що не відбулося, бо спалахнуло за часів застою («Йому добре пилося цієї осені і добре думалося»).
Саме ці люди, на моє переконання, й витворюють справжнє обличчя літературного Львова.
Усі ці згадані і незгадані львівські літератори, перекладачі, літературознавці (а разом з ними і львівські видавці) намагаються або намагалися своєю творчістю та активною діяльністю наповнювати Львів енергетикою сенсовності, щоб і самим, і довколишнім людям було цікаво жити у рідному місті. У їхній творчості домінує передовсім Дух Львова. А це завжди буде притягувати й робити сучасне літературне обличчя Львова привабливим.
«Двенадцать месяцев» (1943) «Горя бояться — счастья не видать» Радуга-дуга «Умные вещи» (1964) «Кошкин дом» (первый вариант 1922) Мельник, мальчик и осел. Сказка о глупом мышонке. Сказка про короля и солдата. Про двух соседей. Лошади, хомяки и куры. Сказка про умного мышонка. Отчего кошку назвали кошкой. Кольцо Джафара Старуха, дверь закрой! Пудель Багаж Отчего у месяца нет платья Где обедал воробей? Волга и Вазуза Кот скорняк Лунный вечер Усатый полосатый Храбрецы Угомон Разговор Что я видел Сказка про козла Доктор Фауст
Дидактические произведения
«Пожар» «Почта» «Война с Днепром»
Критические, сатирические
Памфлет «Мистер Твистер» Вот какой рассеянный
Поэмы
«Рассказ о неизвестном герое»
Произведения на военные и политические темы
«Почта военная» «Быль-небылица» «Круглый год» «На страже мира»
Стихотворение "Вот какой рассеянный", драматическая сказка "Двенадцать месяцев" поэмы, «Почта военная» «Быль-небылица» «Круглый год» «На страже мира», сказки: Сказка про короля и солдата.«Горя бояться — счастья не видать» Радуга-дуга «Умные вещи» (1964) «Кошкин дом» (первый вариант 1922) Мельник, мальчик и осел. Сказка о глупом мышонке. Сказка про короля и солдата. Про двух соседей. Лошади, хомяки и куры. Сказка про умного мышонка. Отчего кошку назвали кошкой. Кольцо Джафара Старуха, дверь закрой! Пудель Багаж Отчего у месяца нет платья Где обедал воробей? Волга и Вазуза Кот скорняк Лунный вечер Усатый полосатый Храбрецы Угомон Разговор Что я видел Сказка про козла Доктор Фауст
я завжди буду захоплюватися дуже цікавими письменниками старшої ґенерації,хоч і деяких вже немає з нами: воістину великого поета Ігоря Калинця та патріарха історичної прози Романа Іваничука, «безсумнівну королеву жіночої прози 60-х років» (визначення Валерія Шевчука) Ніну Бічую та неперевершеного перекладача й чутливого прозаїка Андрія Содомору, глибокого літературознавця Миколу Ільницького та інших.
Кожен з них по-своєму оригінальний, неповторний: Ігор Калинець - поет купальського вогню і символ незламності українського духу; Роман Іваничук - автор справжнього шедевра про середньовічний Львів - роману «Манускрипт з вулиці Руської», який в українському літературному дискурсі ніколи не втратить свого притягаючого чару; Ніна Бічуя - унікальна письменниця, якій характерний глибокий психологізм й інтелектуальна напруга; її художні писання відзначаються елегантністю й приворожують артистичністю та стрімкістю польоту авторської уяви; її новелістичне слово дихає й прискорено б'ється, його можна відчути на доторк, воно звучить і має барву і запах - такою вона є у своїх кращих урбаністичних, психологічних та історичних новелах, які увійшли до книги вибраних творів «Землі роменські»; Андрій Содомора як письменник - цікавий вишуканими настроєвими новелами та глибокими філософськими есеями, а Микола Ільницький-літературознавець - проникливий дослідник творчості Богдана-Ігоря Антонича, поетів «Молодої музи» та поетів Празької школи.
Нових рис додала сучасному літературному обличчю Львова літературна ґенерація 80-х років: такі ориґінальні й талановиті письменники як Галина Пагутяк і Юрій Винничук, Віктор Неборак і Ярослав Павлюк. З молодших стала відомою ціла плеяда поетів і перекладачів. Назву бодай декілька імен: Мар'яна Савка й Маріанна Кіяновська, Наталка Сняданко й Галина Крук, Тимофій Гаврилів й Остап Сливинський, з наймолодших - кумира молоді, доброго й симпатичного прозаїка Любка Дереша.
Для мене Галина Пагутяк - безсумнівний майстер сучасної української літератури, глибока й різноманітна літераторка, яка витворила міфо-поетичну прозу і успішно використала у своїй творчості жанр японської літератури дзуйхіцу;
Юрій Винничук - вигадливий оповідач і неперевершений творець нових літературних леґенд, який сміливо й активно вводить у літературу галицьку мовну стихію, автор таких чудових книг, як «Спалах», «Вікна застиглого часу», «Легенди Львова»;
Ярослав Павлюк - письменник, який блискуче показав у романі «Сад п'яних вишень», що стиль життя - це воістину стиль письма; його роман є сагою про безнадію і відчай покоління, що не відбулося, бо спалахнуло за часів застою («Йому добре пилося цієї осені і добре думалося»).
Саме ці люди, на моє переконання, й витворюють справжнє обличчя літературного Львова.
Усі ці згадані і незгадані львівські літератори, перекладачі, літературознавці (а разом з ними і львівські видавці) намагаються або намагалися своєю творчістю та активною діяльністю наповнювати Львів енергетикою сенсовності, щоб і самим, і довколишнім людям було цікаво жити у рідному місті. У їхній творчості домінує передовсім Дух Львова. А це завжди буде притягувати й робити сучасне літературне обличчя Львова привабливим.