Петрусь народився в багатій родині поміщика. З народження він був сліпим. Мати, дізнавшись про сліпоту Петруся, намагалася оточити сина зайвою опікою і увагою. Вона прагнула балувати його, пестити і леліяти. Але дядько Петруся, Максим, що втратив на війні ногу, зажадав, щоб до хлопчика не виявляли «дурну дбайливість». На думку Максима, Петрусь повинен був сам пристосовуватися до життя. І надалі дядько залишався суворим і добрим другом хлопчика. Він не дозволяв Петрусеві відчувати свою неповноцінність. Герой з дитинства займався музикою, розвиваючи і збагачуючи свій духовний світ. Петрусь виріс повноцінним, духовно багатим і талановитою людиною. Він став музикантом. До свого першого концерту він пройшов тяжкий шлях, на якому були розчарування у собі, горе, сльози, душевна криза. Завдяки дядькові Максиму, Петро знайшов у собі сили перебороти себе, здолати обставини, пов'язані зі сліпотою. Герой дійсно прозрів, тому що побачив реальне життя, пізнав його і зміг подарувати своє мистецтво людям. Окрім того, Петрові пощастило, що він зустрів Евеліну. Дівчина покохала його і вийшла за нього заміж. Отже, він щасливий ще й тим, що пізнав кохання, має сім'ю, маленького сина, який народився зрячим. У нього попереду щасливе майбутнє.
В этом рассказе речь идет о крепостном Степане, который работал на рудниках. Однажды он встретил Хозяйку медной горы и проходил все испытания, которые она ему задавала. Она обещала выйти за него замуж, но у него уже была невеста. Хозяйка во всем ему он получил вольную и женился на Настеньке. Но счастлив не был. Так и умер возле того рудника, возле которого повстречал первый раз Хозяйку. А рядом с ним сидела яшерица и плакала.
Рассказ “Хозяйка медной горы” учит быть честными, порядочными, преданными и верными. Всегда держать свое слово и тогда все возратится вам таким же добром. Он учит быть смелым, и не бояться наказаний. Прости, не вышло в 3 предложения, но может так пойдет и ты сам/а подредактируешь?
Эдуард -потому что он никому не позволял унижать себя, всегда отстаивал свое достоинство.