МОЖЕШ СОБІ ВИБРАТИ, І ВІДМІТЬ БУДЬ ЛАСКА КРАЩА ВІДПОВІДЬ Жив цар Берендей із бородою до колін. Не мав дітей, і цар від скорботи вирушив перевіряти володіння держави. Пробув він у подорожі 9 місяців і вже біля столиці вирішив відпочити у чистому полі. Захотілося йому від спеки попити, і побачив він колодязь. На поверхні плавав золотий ківш, не зміг цар за нього вхопитись, почав пити так. Аж раптом хтось схопив його за бороду. З дна криниці дивилася на нього страшна образина. Вимагала вона віддати те, про що вдома не цар не знав. Погодився государ, був упевнений, що все йому в домі відомо. Повернувся додому, а там цариця з немовлям. Засмутився цар, почав чекати, коли прийдуть за його сином. Час минав, а посильних від страшного господаря криниці не з'являлося. Цар почав забувати про свою обіцянку.
Син виріс і став диво – красенем. Вирушив він на полювання. Виліз із дупла старий із зеленою бородою і наказав передати Берендею, що час борг повертати.
Розповів батько синові страшну таємницю. Іван – царевич вирушив у дорогу. На четвертий день він опиняється на березі озера. По ньому плавають 30 сорочок-качечок. Схопив царевич одну. Качечки перетворилися на червоних дівчат. Та, яку спіймав царевич, виявилася дочкою Кощія безсмертного Марією-царівною. Попросила вона Івана відпустити її, пообіцяла віддячити. Вирушив Іван далі. До йому дівчина виконати завдання Кощея: палац збудувати, Мар'ю з царів знайти. Перед третім завданням – пошити чоботи, доки горить соломинка, вирішили Іван та Мар'я втекти. Обдурили вони погоню і Кощія. Спочатку стали річкою та містком, потім лісом, потім церквою та ченцем. Навіть коня ховали втікачі.
Царевич вирішив заїхати до міста, що лежить по дорозі. Мар'я попереджала його про небезпеку, але він не повірив: поцілував немовля і забув про всіх.
Дівчина обернулася квіткою і потрапила до хати до людей похилого віку. Вона почала допомагати їм, а люди похилого віку вирішили з'ясувати, хто живе в будинку. З'явилася діду з бабкою Марія. Старий розповів, що Іван одружується. Царівна спекла йому пиріг. У ньому були заховані балакучі голуби. Вирушила до кухаря. Попросила віднести пиріг гостям та Івану-царевичу. Кухар, захоплений зовнішністю красуні, погодився та поставив пиріг перед юнаком. Розламав царевич пиріг, і заговорили птахи. Один попереджав, щоб інший не тікав, бо забуде всіх, як Іван забув про кохану. Згадав Іван про Мар'ю, рушили вони далі.
Вдома на них чекали цар Берендей і цариця. Сюжет казки закінчується веселим весілля
ответ:Відколи Івана Дідуха запам'ятали в селі газдою (господарем), відтоді він мав лише одного коня й малий візок. Він упрягався разом із конем і виконував усяку польову роботу нарівні з ним. Іван ніколи не жалів себе, був надзвичайно працьовитим. Десять років чоловік відслужив в австрійській армії, а коли повернувся, то вже не застав батьків живими.
У спадок від батька йому дістався шматок найгіршої в селі землі — на горбі, де жінки копали пісок, і «зівав він ярами та печерами під небеса, як страшний велетень». Там ніхто не орав і не сіяв, але Іван взявся те робити. Конем підвозив гній до горба, а далі сам його носив у мішку нагору.
Працював так тяжко, що перегнувся в поясі й відтоді весь час ходив схилений, тож на селі його стали кликати Іваном Переломаним. Хоч горб і «переламав» селянина, але кинути його було шкода. Господар обгороджував свою ділянку, обгортав її грудками трави, щоб дощ не змивав гній. Так і провів усе життя на тому горбі (на інших нивах, куплених за гроші, що Іван заробив під час служби у війську, працювали його сини та дружина).
Були в Івана певні дивацтва: до церкви ходив лише раз на рік — на Великдень, а ще
Объяснение: