1 что давно я корова больше. вес в. губерниях 2 как относится к нему помещики, соседи? губернски. чиновники. чем можно объяснить робость Троекурова ? 3 какими человеком был Кирила Петрович? домашнее. это из чего состояли его всегдашние занятия?
1.То, что он был из дворянского рода. 2.Они выполняли все его прихоти, боялись его. 3.Он много выпивал, 2 раза в неделю страдал обжорством и высмеивал пороки других.
Детство.. Мама..Солнце..Теплые, задушевные рассказы. Это русские народные сказки. Ныряешь в них, и, кажется, будто серый волк стоит рядом с тобой, змей Горыныч дышит на тебя, а ты так отчаянно болеешь за главного геря, будто он твой самый лучший друг.Сказки -- источник подражания, сохранности слова и дела другим, себе самому. Кто из нас не восхищался главным героем? У кого из нас не было бы любимого персонажа? Сказка -- это не удовлетворение личного времени, нет.Все цели, вся мораль, все ценности закладываются в нас с детства, со слушания русских сказок, с духовного интереса. Сказки -- это настоящий театр, это маленькая величественная жизнь, где ты играешь одновременно две роли: зрителя и главного героя. Все эти препятствия, сложности, испытания -- манят и зовут нас, ведь только через борьбу формируется характер. Да, сказки -- неотъемлемая часть детства, они, как игрушки, которые всегда с тобой, всегда оберегают тебя во сне, твои ангелы-хранители. Самые яркие воспоминания -- из детства, и чтобы они меня никогда не покинули, я люблю перечитывать сказки. Русские народные сказки.
Я вірю в майбутнє твоє, Україно. План. 1.Як вважають дорослі 2.Пам'ятки України 3.Минуле 4.Майбутнє 5.Чому я вірю в Україну?
Кожна людина коли-небудь замислювалась про своє майбутнє. Вони хочуть для себе гарне життя,сім`ю.Хтось планує виїхати з рідної країни на чужбину. Дорослі вважають, що Україна погана країна. Високі ціни, низькі зарплати, немає роботи. Також вважають, що в Україні низький рівень навчання. Але Україна — це наша батьківщина! Як вона може буте поганою? Ви народилися і живете тут. Кожна травинка, кожна зоренька така рідна! В якій державі є ще така як наша Софія Київська? Такі Кримські гори та Карпати? А як же наша священна Батьківщина-Мати? В нас є безмежні лісі і степи, унікальна неповторна архітектура, талановиті люди, поети. Я часто замислююсь над питанням: звідки ми пішли і чиї ми діти? Згадайте як мужньо відвойовивали козаки нашу землю! Скільки людей померло за наше вільне життя! Скільки крові! Нашого земляка, велику людину Тараса Шевченко душе хвилювала батьківщина. Поет вірив у силу і міць народу, його світлий розум, поривання до правди, волі, щастя. Він був закоханий у запорозьке козацтво і прагнув викликати в сучасників захоплення ним, бажання скинути з себе рабські пута, відродити громадянську мужність. Рідна Україна...Безмежна і широкопола, з синьою далиною і зоряними світанками, червоною калиною і вербами снилася вона кобзарю, коли він перебував у засланні. Ця божественна краса надавала наснаги змученому серцю. А як хотілося бачити її вільною та незалежною. Шевченко свято вірив у перемогу народу, скасування самодержавно-кріпосницького ладу, оновлення світу. Так требо любити свою батьківщину! Наше майбутнє, майбутнє України напряму залежать від людей, які проживають в ній. Багато народу живе і не знає своєї історії . Живе і не знає, якої ціни коштує їх теперішнє вільне життя. Я вважаю, що хто не знає свойого минулого — той не має майбутнього. Можливо, коли б люди були трошки добрішими, то зрозуміли, в якій красі вони живуть. Україна як і інші держави переживае кризу. Від цього вона не стала гірше! Навпаки, стала краще і перевіряла справжніх патріотів країни. Я вірю в майбутнє твоє, Україно. Адже я – частина твого майбутнього! Я вірю в твої і в свої сили, я вірю в краще!
1.То, что он был из дворянского рода. 2.Они выполняли все его прихоти, боялись его. 3.Он много выпивал, 2 раза в неделю страдал обжорством и высмеивал пороки других.