ответ:скучно Афоне было жить на свете. А его дедушка Тит всё время спит. Афоня распрашивает деда, потом смотрит на его бороду и вынимает из неё крошки. Афоня уговаривал деда, чтоб он не спал, потом смотрел на часы-ходики. Они как будто баюкали деда. Афоня спросил: "Ты всю знаешь?" на что дед ответил да. Затем Афоня попросил, чтоб дед ему про всё рассказал. Потом Афоня уснул рядом с дедом. Проснувшись стал про всё распрашивать деда. Дед попросил квасу. Потом они вышли на улицу. Дед остановился у голубого цветка, и показал на него Афоне. Афоня сказал, ччто он это знает. Дед рассердился на внука и сказал: "Видишь песок мёртвый, а цветок себе сделал тело из мёртвого праха, он из смерти работает жизнь." Афоня спросил:"А мы с тобой тоже так делаем?" Тит ответил, что мы хлебу расти, ты бы нарвал травы, сделали б лекарство для твоего отца( он на войне ). Афоня сказал, что б дед лёг спать, ведь когда он умрёт он тоже из праха будет себе делать жизнь. Дед ушёл. Афоня остался и стал собирать травы, потом он их отнёс в аптеку и ему дали гребешок. Он им стал расчёсывать бороду деда. Ддед погладил его по голове и опять заснул.
Объяснение:
Казка Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц» стала своєрідним заповітом мудрої людини своїм сучасникам та майбутнім поколінням, які живуть на цій зовсім неідеальній планеті. Та й чи казка цей твір? Достатньо пригадати пустелю, де льотчик після аварії зустрів Маленького принца. Відомо, що у екстремальній ситуації перед людиною пролітають картини усього її життя. Звичайно ж, пригадується не тільки все хороше, а й ті випадки, коли людина виявила непорядність, нечесність, боягузтво. Людина прозріває і усвідомлює те, що не звертала уваги на важливі речі, те, що недооцінювала.
Мабуть, саме в образі Маленького принца до героя казки прийшли часи його дитинства, прийшла його незаплямована, чиста совість. Саме маленький хлопчик з іншої планети допоміг йому уважніше і гостріше подивитися на своє життя, подивитися на місце, яке він займав, і все оцінити по-новому. Саме завдяки Маленькому принцу льотчик повернувся до своїх товаришів зовсім іншою людиною: він зрозумів, як треба відноситися до дружби, що треба обходити стороною і що треба цінувати. Як це не дивно, але Маленький принц навчив дорослу людину ЖИТИ.
Перебування героя у пустелі, довгі розмірковування удалині від суєти, яка зазвичай поглинає наші душі і наше життя, часи, проведені на самоті, спілкування з Маленьким принцом наблизили льотчика до розуміння сенсу свого існування. Але пустеля у казці була ще й символом самотності людини, символом, який доводить, що з людьми теж може бути одиноко.
Сумна і при тому чарівна притча розкриває важливі філософські і моральні проблеми. Автор робить це за до витончених афоризмів, які добре відомі і допомагають багатьом з нас у житті: «Очі не бачать. Треба шукати серцем», «Себе судити набагато важче, ніж інших. Якщо ти зумієш правильно судити себе, ти насправді мудрий», «Ми у відповіді за тих, кого приручили».
Казка А. Сент-Екзюпері примушує нас по-іншому дивитися на навколишній світ, на людей навколо нас. А Маленьким принцом на нашій планеті є кожен з малюків, який з’являється на цей світ таким саме зацікавленим, як і дитина з іншої планети. Щодо героя казки, то він не тільки допоміг дорослій людині зрозуміти, заради чого треба жити і що цінувати в житті найбільше, а й сам зрозумів ці істини: будь-хто з нас повинен жити не заради себе, а заради тих, хто нам найдорожчий. Ми повинні відповідати за тих, хто знаходиться поруч з нами і за тих, кому ми небайдужі. У кожного з нас є свої турботи, але кожен з нас повинен усвідомлювати свій обов’язок не тільки перед рідними людьми, а й перед оточуючими, переду суспільством і Батьківщиною.