Объяснение:
Корабль возвращался из кругосветного плавания. Стоял тихий день. Матросы скучали на палубе. Неожиданно для всех шустрая обезьяна забрала у 12-летнего сына капитана его шляпу и вместе с трофеем стала взбираться вверх по мачтам. Народ развеселился. Раззадоренный и уязвленный насмешками мальчуган бросился догонять обезьяну. В пылу погони он забрался на верх самой высокой мачты судна! Матросы не на шутку испугались, что мальчишка потеряет равновесие и разобьется о палубу судна. Вдруг из каюты вышел капитан — отец парня. С ходу оценив всю серьезность ситуации, он направил на сына ружье и закричал, чтобы тот, не мешкая, прыгал в море. Мальчик прыгнул. Матросы кинулись в воду и его. А капитан, увидев, что сыну больше не грозит опасность, закрыл лицо руками и убежал в каюту.
Творча історія „Енеїди”. Окрилений новою перемогою, Вергілій вирішив стати... римським Гомером. Він задумав грандіозне епічне національне полотно і геніально здійснив свій задум - світ побачив "Енеїду". Здавна існував переказ про те, що після падіння Трої хтось із її захисників уцілів і заснував нову могутню державу. Згодом ще грецькі історики та літератори визначили цю людину - це був один із другорядних героїв "Іліади" - Еней, який дуже сумнівним чином урятувався з Трої. Римлянам подобався цей сюжет: Троя загинула від греків, але врятувався Еней і заснував Рим (Нову Трою).
Але вершиною прагнень було довести походження свого роду від самого Енея, який був сином смертного Анхіза й самої Венери, тому в його жилах текла божественна кров. Звичайно, на визнання такої генеалогії претендувало багато аристократичних родів, серед них і рід Юліїв, до якого належав Гай Юлій Цезар, а відтак - і усиновлений ним Октавіан, для якого ця легенда була шансом втримати трон.
Робота над "Енеїдою" зайняла цілих десять років (з 29 по 19 р. до н.е.), аж до смерті поета. 21 вересня 19 р. до н.е. Вергілій помер
точно не А.С.Пушкин "Сказка о золотом петушке" и Русская народная сказка "Лиса и волк"