Відповідь:
Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:Відповідь:
Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:Пояснення:
Илюша хороший рассказчик.
Интересна манера повествования Ильюши. Он больше знает разных историй, привлекает обилие информации.
Читая видим, что Илюшин рассказ полон знаков, которые передают эмоциональный накал речи, вплоть до многоточий – они предполагают, что в это время речь, очевидно, прерывалась многозначительной паузой.
Илюша в восторге от возможности испугать своих слушателей, да и сам не против того, чтобы еще раз пережить страшное воспоминание.
Убеждают в реальности события повторы в речи Ильюши: “Сидни же у вас в деревне сидят, вот уж точно сидни! ” Речь Ильюши эмоциональна, он не только повествует – он вновь и вновь переживает рассказанное, и это качество, конечно, вызывает сочувствие его слушателей.
я не очень понял, а чем ты говариш, так что только так