Ляпкин-Тяпкин придерживается принципа "закон что дышло, куда повернул туда и вышло". Судья держится с городничим несколько более свободно, чем другие и даже позволяет себе его оспаривать по простой причине: у Ляпкина-Тяпкина выборная должность и городничий над ним не вполне властен ("избран судьëй по воле дворянства"). Ироничная ремарка автора "прочитавший пять или шесть книг, и потому несколько вольнодумен" напрямую говорит об образованности и кругозоре Ляпкина-Тяпкина. Его карьера, как и карьера большинства чиновников Той поры, строится исключительно на удачном знакомстве и взятках. Известно также, что судья больше любит охоту, чем заниматься прямыми обязанностями, поэтому в суде царит запустение и беспорядок. Невежественный и самоуверенный по натуре, Ляпкин-Тяпкин прослыл не просто философом, а "Цицероном", который глубыкомысленно излагает своё мнение по любому поводу. О невежественности косвенным образом говорит тот факт, что, невзирая на пятнадцать лет работы судьëй, этот чиновник считает себя не отличить правого от неправого.
Что такое добрые дела? Что такое добро? Добро - это бескорыстная и любовь к живому. Делать добрые дела - это особенный талант человека. Не каждый сможет подарить друг или даже незнакомому человеку лишнюю конфету или довести того до дома, когда у самого важное собрание. Добрые дела могут совершать как дети, так и взрослые. Например, рассказ Валентина Распутина "Уроки французского", повествует нам о доброй женщине Лидии Михайловне. Она, видя как страдает свой ученик Володя, решает ему Она знает, что тот ни за что не будет принимать у нее еду, поэтому она хитрит и назначает ему дополнительные урок французского языка. Женщину не преследуют корыстные цели или возможные награды. Её доброе сердце, которое сжимается от боли за этого мальчишку, не может оставить одинокого, лишившегося семьи ребенка голодать. К несчастью, не все оценивают добрые поступки, видя в них скрытый и коррупционный смысл. Поэтому несчастную Лидию Михайловну увольняют и она уезжает из города. Не нужно отчаиваться или опускать руки, когда ваши поступки не ценят или вас наказывают за них. Ведь добрые дела - суть самого человека. Если Ваше сердце открыто и хочет нести любовь, готово и ничего не просить взамен, то вы великолепный человек и готовы совершать на всё ради других.
КОНАН ДОЙЛЬ АРТУР (1859-1930) Англійський письменник, ірландець за походженням. Найпопулярнішими книгами письменника є детективні історії про Шерлока Холмса та його друга доктора Ватсона: "Собака Баскервілів" (1901-1902), "Долина жахів" (1914-1915), "Пригоди Шерлока Холмса" (1892-1893). Шерлок Холмс став улюбленцем мільйонів читачів світу, а ім 'ям його називають тих, хто вміє розплутувати складні історії, відзначається високим інтелектом, знанням життя, прагненням до справедливості.. Конай Дойль створив науково-фантастичні романи: "Втрачений світ" (1912), "Отруєний пояс" (1913), "Маракотова безодня" (1929), декілька історичних досліджень.
Мій улюблений герой - Шерлок Холмс Шерлок Холмс - герой англійського письменника Артура Конан Дойля. Це мій улюблений літературний персонаж. Я захоплююся детективами і прочитав багато творів Агати Крісті, Едгара По, Жоржа Сіменона й інших письменників. Але самим добрим, розумним, талановитим для мене залишається Шерлок Холмс. Слава про нього проникла у всі куточки Англії, а потім про геніального детектива довідалися в усьому світі. Холмс виїжджає на розслідування до Ватикану, його до потрібна навіть могутнім монархам. Холмс у роботі використовує знаменитий дедуктивний метод. Він може за окремими деталями, за якимись дрібницями дати повну інформацію про людину, її характер і місце проживання. У Холмса є друг - доктор Ватсон. Багато що йому незрозуміле в рішеннях і висновках Холмса, і він постійно задає питання. Зовсім, як я: я так само, як і він, дивуюся словам і висновкам Шерлока Холмса. І Шерлок Холмс завжди терпляче, дохідливо пояснює те, що нам незрозуміле. Мені дуже подобається детективна історія "Собака Баскервілів", яка починається з того, що Шерлок Холмс буквально витягає з ціпка, забутого в його будинку відвідувачем, масу інформації. І коли з'являється власник ціпка, виявляється, що все, сказане Холмсом, - правда. Цього разу мова йде про прокляття, що нависло над родом Баскервілів. З давніх часів передається з покоління в покоління манускрипт, де написано: "Остерігайтеся виходити на болота в нічний час, коли сили зла панують безроздільно". Здавалося б, це легенда, казка, але мурашки пробігають по шкірі, коли чуєш крики нічних птахів на величезному болоті, подих і ричання величезного собаки, готового розтерзати живу людину. Страх відчувають усі, і тільки Шерлок Холмс знає, що робити. Він залишається спокійним, витриманим. Ні в які родові прокляття він не вірить, і його логіка і здоровий глузд зрештою перемагають. Я думаю, що Шерлок Холмс залишиться моїм улюбленим героєм на все життя. У ньому є всі риси, необхідні людині: він цікавий, безстрашний, переконливий, розумний. Таким хочу стати і я. Я не збираюся бути детективом, але упевнений, що людям будь-якої професії не завадили б такі якості.
Ляпкин-Тяпкин придерживается принципа "закон что дышло, куда повернул туда и вышло". Судья держится с городничим несколько более свободно, чем другие и даже позволяет себе его оспаривать по простой причине: у Ляпкина-Тяпкина выборная должность и городничий над ним не вполне властен ("избран судьëй по воле дворянства"). Ироничная ремарка автора "прочитавший пять или шесть книг, и потому несколько вольнодумен" напрямую говорит об образованности и кругозоре Ляпкина-Тяпкина. Его карьера, как и карьера большинства чиновников Той поры, строится исключительно на удачном знакомстве и взятках. Известно также, что судья больше любит охоту, чем заниматься прямыми обязанностями, поэтому в суде царит запустение и беспорядок. Невежественный и самоуверенный по натуре, Ляпкин-Тяпкин прослыл не просто философом, а "Цицероном", который глубыкомысленно излагает своё мнение по любому поводу. О невежественности косвенным образом говорит тот факт, что, невзирая на пятнадцать лет работы судьëй, этот чиновник считает себя не отличить правого от неправого.