Вот) Было это всего 6 лет назад. Я вернулся со службы, где все два года мечтал, как попаду на рыбалку и наловлю много рыбы. И тут я решил лечь спать пораньше, чтобы рано рано утром встать и пойти на рыбалку. Проснулся в 3 часа ночи, так как добираться далеко, пешком через болото. Вышел я из дому и думаю, зачем так рано пошёл. Темень была, хоть глаз коли. Ну, я решил все же идти. На подходе к болоту, где был сооружен небольшой мостик, я во всей амуниции промахнулся ногой мимо бревна и по пояс упал в воду. Чертыхался минут пять, вылез весь мокрый и пошёл дальше. Благо тепло было, середина июля, именно поэтому не стал возвращаться. Но когда я добрался до пристани своей деревянной лодки, то совсем из себя вышел. Лодка-то была на месте. Да вот только дерево диаметром сантиметров двадцать лежало прямо на лодке. И в ней сидел себе спокойно бобр и грыз это дерево. Едва меня увидел, моментально прыгнул в воду этот добродушный зверек и ещё раз окатил меня водой. Он съел всё дерево, за которое я лодку увязывал, и им же лодку мою утопил. Ох и намучался я с вытаскиванием лодки! Часа 3 вытягивал. Природа, как говорится, встретила меня по-настоящему. =)
Книжка про дівчинку, яка гралася в радість, мала шалений успіх у читачів. Мільйони дітлахів і дорослих мріяли мати її у своїй бібліотеці. Обійшовши Америку, книжка рушила до Європи, де також знайшла чимало друзів.
Незабаром повість було екранізовано, поставлено на сцені, почали з’являтися переклади іншими мовами. Уже до 1920 року книга перевидавалася 47 разів! По всій Америці створювалися «Клуби Поліанни» (і не тільки для дітей, кілька таких клубів були створені навіть в американських тюрмах), члени яких змагалися між собою в умінні грати в радість. Знаменита актриса німого кіно Мері Пікфорд заплатила Портер астрономічну в ті часи суму за право на екранізацію повісті.
поема - це один із жанрів ліро-епосу. Великий віршований твір, у якому поєднано епічні події та ліричні елементи