Я вірю, що на нашій планеті немає жодної історії, яка була написана просто так. Кожна новела, роман, повість або оповідання несе в собі особливу ідею, що в той чи інший час ставала рятівним містком сподівань для якоїсь людини або цілого народу. Одним із насправді значних для нашої країни твором можна назвати пригодницьку героїчно-романтичну повість Михайла Коцюбинського «Дорогою ціною».
На мою думку, із цієї історії можна почерпнути багато мудрості. По–перше, відчайдушна спроба втечі Остапа й Соломії демонструє нам усю нескореність та волелюбність українського народу. Як і безліч селян в 30х роках 19 століття, вони не побоялися покинути рідний дім, аби віднайти свободу. Ні небезпеки, ні смертельні загрози, ні труднощі не змогли зупинити невпинний потік сподівань на вільне життя. Закохані чудово знали, якою може бути плата за їхню мрію, проте, не вагаючись, кинулися до волі. Їхня справжня віра й жертовність заради одне одного насправді вражає. Врешті за свободу їм таки довелося сплатити найвищу плату — життя. Соломія, намагаючись визволити Остапа, втонула в Дунаї, а парубок залишився вбитим морально й фізично, бо втратив кохану.
Чому ж так сталося? Чому автор прирік своїх героїв на повну поразку? Тому що Коцюбинський хотів розкрити для всіх іще одну істину: здобути щастя можливо лише на своїй землі. Остап та Соломія бігли з Батьківщини. Так само втікали й тисячі інших людей. Проте автор, який і в свій час бачив селян, які від бідності й безвиході бігли за океан, був переконаний, що тільки у своєму домі можна здобути щастя. І покласти життя за волю — це не страшно, проте потрібно здобувати свободу для усього народу, для усіх жінок та дітей, а не лише для себе одного.
Як писав ще Тарас Шевченко:
«Нема на світі України, Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра, Добра святого. Волі! Волі!»
Ця повість чітко дає зрозуміти: через які історичні події довелося пройти українцям, аби здобути волю. Адже тяжко навіть уявити, скільки страждань перетерпіли наші предки через кріпацтво, поневолення духу й тіла, пригнічення людської честі й гідності. Кров’ю та кістками наші прабатьки заплатили за волю сучасників, тому перед обличчям пращурів та самої історії ми не маємо права допустити підкорення нас іншими, пристосування до несправедливості, до тиранії та імпералізму, який сьогодні раз у раз кидає хижі погляди на нашу Батьківщину.
Отже, повість «Дорогою ціною» Михайла Коцюбинського надихає читача на безліч цікавих думок: починаючи від захоплення щирим та вірним коханням до відчуття справжнього патріотизму й поваги до волелюбства.
Народ в романе !.Вступление .Народ - главный герой романа . II.Главная часть .Народ в романе "Война и мир" 1.Солдаты как представители народа 2 Черты характера народа в солдатских шинелях (выносливость ,простота ,стойкость духа ,добродушие ,мужество) 3.Крестьянство в романе .,черты характера ,отмеченные Толстым (тяжёлое материальное положение ,бесправие крестьян перед произволом помещиков,недовольство крестьян ,их политическая незрелость) 4.Роль народа в государственной жизни и в войне 1812 года (патриотизм ,жертвенность ,беззаветный героизм ,беспримерная стойкость человечность ) 5 Народ - герой войны 1812 года Россию от чужеземного нашествия 6.Платон Каратаев ,черты характера (равнодушие к лишениям ,терпение ,"роевое начало"как проявление народной мудрости,жалостливость ,ласковость ,трудолюбие,вороватость) 7.Черты характера Тихона Щербатого ( любовь к родине ,ненависть к врагам ,бесстрашие ,удаль ,юмор) III.Вывод .Восхищение стойкостью народа .
Искания Пьера Безухова . I.Вступление .Прообраз декабриста . II Главная часть .Образ Пьера Безухова . 1.Динамичность образа 2.Внешний облик героя 3.Революционное мировоззрение и первые уроки русской действительности . 4.Жизненные ошибки Пьера .( кутежи ,женитьба на Элен) 5.Масонство Пьера 6.Не совсем удачные нововведения в имениях для облегчения жизни крестьян 7.Патриотическая деятельность Пьера в период нашествия Наполеона 8.Сближение в плену с простыми русскими людьми . 9.Пьер - член тайного общества . III.Вывод .Моё отношение к Пьеру .
Женские образы в романе . I Вступление .Кто они ? (Наташа ,Марья ,Соня ,Элен ) II.Главная часть .Женские образы в романе 1.Наташа - любимая героиня Толстого (полнота жизни ,одарённость ,чуткость ,интуиция ,любовь как сущность характера ,эмоциональность ,восторженность ,страстность ,патриотизм ) 2.Княжна Марья ,заслужившая счастье (покорность судьбе , как понимание морального долга перед отцом ,твёрдость характера , богатая духовная жизнь ,хорошее образование ) 3.Наташа и Марья - типичные лучшие представительницы дворянской среды . 4.Образ Элен как символ бездуховной продажной красоты 5."Кошечка "Соня . III Вывод .Моя любимая героиня в романе .
Композиция стихотворения проста: оно состоит из трех восьмистиший. Лирическая окраска каждого восьмистишия увеличивает смысл предыдущего и обогащает его изображение. Вместе они дают целостную картину изображения чувств лирического героя Усилению эмоциональности служат слова, которые употребляются не в прямом смысле, а в обобщенном, например, «замолчавшие мечты», «незримое с давнишних пор», «свидетель милой старины». Или такие слова, как «очарованье», «воспоминанье», «незримое», «мечты» - все они ориентированы на пробуждение эмоциональности.
На мою думку, із цієї історії можна почерпнути багато мудрості. По–перше, відчайдушна спроба втечі Остапа й Соломії демонструє нам усю нескореність та волелюбність українського народу. Як і безліч селян в 30х роках 19 століття, вони не побоялися покинути рідний дім, аби віднайти свободу. Ні небезпеки, ні смертельні загрози, ні труднощі не змогли зупинити невпинний потік сподівань на вільне життя. Закохані чудово знали, якою може бути плата за їхню мрію, проте, не вагаючись, кинулися до волі. Їхня справжня віра й жертовність заради одне одного насправді вражає. Врешті за свободу їм таки довелося сплатити найвищу плату — життя. Соломія, намагаючись визволити Остапа, втонула в Дунаї, а парубок залишився вбитим морально й фізично, бо втратив кохану.
Чому ж так сталося? Чому автор прирік своїх героїв на повну поразку? Тому що Коцюбинський хотів розкрити для всіх іще одну істину: здобути щастя можливо лише на своїй землі. Остап та Соломія бігли з Батьківщини. Так само втікали й тисячі інших людей. Проте автор, який і в свій час бачив селян, які від бідності й безвиході бігли за океан, був переконаний, що тільки у своєму домі можна здобути щастя. І покласти життя за волю — це не страшно, проте потрібно здобувати свободу для усього народу, для усіх жінок та дітей, а не лише для себе одного.
Як писав ще Тарас Шевченко:
«Нема на світі України,
Немає другого Дніпра,
А ви претеся на чужину
Шукати доброго добра,
Добра святого. Волі! Волі!»
Ця повість чітко дає зрозуміти: через які історичні події довелося пройти українцям, аби здобути волю. Адже тяжко навіть уявити, скільки страждань перетерпіли наші предки через кріпацтво, поневолення духу й тіла, пригнічення людської честі й гідності. Кров’ю та кістками наші прабатьки заплатили за волю сучасників, тому перед обличчям пращурів та самої історії ми не маємо права допустити підкорення нас іншими, пристосування до несправедливості, до тиранії та імпералізму, який сьогодні раз у раз кидає хижі погляди на нашу Батьківщину.
Отже, повість «Дорогою ціною» Михайла Коцюбинського надихає читача на безліч цікавих думок: починаючи від захоплення щирим та вірним коханням до відчуття справжнього патріотизму й поваги до волелюбства.
Вибери найголовніше )