. 1). Поясніть, з якого приводу сказані слова
«… В гарні дні, вранці, коли хаща навколо шляху повна сонячної зливи, квітів і тиші, так що вразливості Ассоль не загрожували примари уяви, - Лонгрен відпускав її до міста».
«Обернувшись до виходу, Грей побачив над дверима величезну картину, яка відразу змістом своїм виповнювала важке заціпеніння бібліотеки.
«Не далі як за п’ять кроків від нього, згорнувшись, підібгавши одну ніжку і випроставши другу, лежала головою на затишно підкладених руках стомлена Ассоль…»
«Від нього відплив човен, повний засмаглих веслярів; серед них стояв той, кого, як їй здавалось тепер, вона знала, невиразно пам'ятала змалку. Він дивився на неї з усмішкою, яка зігрівала і примушувала поспішати.
« Ет, Ассоль, - казав Лонгрен, хіба вони вміють любити? Треба вміти любити, а цього вони й не можуть»
