Стихи Тургенева объединяет главное - бездна мысли.
В основном, многие стихотворения объединены одной мыслью, моралью, темой для размышления.Например, автор сравнивает отношение к смерти ребенка вдовы и барыни; благотворительность Ротшильда и доброту крестьянского семейства, принявшего сироту-племянницу. Душевное и духовное богатство, нравственная красота точно описаны Тургеневым в цикле "Стихотворения в прозе".
. Ілля Муромець - головний російський богатир.Ілля Муромець - селянський син. Тридцять і три роки просидів сиднем на печі, так як був нездоровий. Перехожі старці зцілили Іллю і наділили його богатирською силою. З тих пір став Муромець народним захисником і здійснив безліч подвигів. Саме про цього богатиря народом складено найбільше билин.2. Опис першого подвигу Іллі Муромця в билині «Ілля Муромець і Соловей-розбійник».Після свого зцілення Ілля Муромець вперше виїжджає з рідного села і направляється в стольний Київ-град. По дорозі він розбиває «силушку велику» під Черніговом, бере в полон Солов'я-розбійника, привозить його в Київ до славного Володимира-князя на широкий двір, а після розбійницького свисту Солов'я богатир відвіз «Солов'я в чисте поле і зрубав він Солов'ю буйну голову».3. Безстрашність і богатирська сила Іллі Муромця.Ілля Муромець один здолав «величезну силу велику» під славним Черніговом-градом. Не побоявся богатир їхати прямою дорогою, по якій «піхотою ніхто не походив, на доброму коні ніхто не проїзджав». Ілля безстрашно вступає в єдиноборство з Солов'єм-розбійником, пострілом з лука вибиває йому «праве око» і, засунувши за стремена, привіз з собою в стольний Київ-град.4. Безкорисливість Іллі Муромця.Ілля Муромець не прагне до почестей. Після перемоги над великою силою у місті Чернігові мужики чернігівські звали Іллю бути в Чернігові воєводою, але богатир відмовляється від цієї почесної посади.5. Почуття власної гідності.Приїхавши в стольний Київ-град до князя Володимира, Ілля Муромець не жахається перед князем, не падає перед ним коліна, а чемно кланяється, на запитання Володимира відповідає з гідністю, не підлещуючись.
Все дуже просто, зараз спробую пояснити різницю. як відомо ілля муромець та соловей розбійник - є персонажами вигаданими (міфічними) , тобто ніякого відношення до справжніх історичних фактів їх існування не мають. це вигадка народу, який пов'язував їхнє ім'я з ідеалами краси та людяності, чи навпаки вкладав у них негативні якості та чесноти. таким чином за цих надуманих та, по суті, фантастичних героїв, люди мали змогу змальовувати ті умови в яких їм доводилось жити, а також закладати у ці образи ті принади та людські риси, які на той час чи були у повазі (сила, мужність, безстрашшя, рішучість) чи навпаки негативно сприймалися населенням (грабіж, убивства, погроми, насилля,…) . тоді як, робін гуд (або інакше робін «хороший» , «гарний» , «добрий» ) навпаки персонаж, який справді існував і жив у епоху феодалізму в ії. за його діяння і вчинки він здобув всенародну славу і повагу серед простих людей, які по суті знали лише ім'я героя – робін. тоді як прізвище його залишалося для них загадкою (це і не дивно адже знаючи ім'я і прізвище грабіжника стража королівства, одразу ж почало шукати його і допитувати його родичів і близьких людей) . а відтак щоб скласти певне уявлення про цю людину, вони прозвали його не інакше як гуд – тобто «хороший, гарний, добрий» . це і не дивно адже його діяння і вчинки, дійсно заслуговували на повагу і шану серед простого пригнобленого населення. саме тому для них він був «хорошим» . що не можна сказати про відношення до робіна ійських феодалів – пограбованих ним. таким чином слава про робіна була настільки великою, настільки сильно він укорінився і своїх вчинках у спогадах населення, що незабаром про нього почали складати різноманітні легенди, у образ нашого героя найкращі людські якості і чесноти (справедливість, щедрість, порядність, мужність, хитрість, розсудливість, доброту) . адже годі було сумніватися, що у героя захисника знедолених можна було представляти у іншому світлі. незабаром, слава про робіна – захисника знедолених, поширилась не тільки по всій окрузі ійського королівства, але й за межі цієї держави, маючи все більше і більше прихильників з інших країн. згадки і легенди про цю дійсно легендарну особистість, слава про нього і по нині жива, відома майже в усіх куточках світу, прославляючи як ім'я так і добрі заслуги перед простим людом цього дійсно існуючого історичного персонажу. ось так і виходить, люди живуть вмирають а слава про них і нині жива. до речі в україні також був свій робін гуд. однак звали його дещо інакше – олекса довбуш, жив він на заході україни, стеріг багатіїв і вельмож, на дорогах князівства, грабував їх а майно награбоване віддавав простим людям, однак його історія закінчилася трагічно. одного разу стражі князя (пам’ятаю тільки польсько-литовського чи російського) його все таки зловили, і згодом вбили. однак своїми подвигами також здобув всенародну славу.
Стихи Тургенева объединяет главное - бездна мысли.
В основном, многие стихотворения объединены одной мыслью, моралью, темой для размышления.Например, автор сравнивает отношение к смерти ребенка вдовы и барыни; благотворительность Ротшильда и доброту крестьянского семейства, принявшего сироту-племянницу. Душевное и духовное богатство, нравственная красота точно описаны Тургеневым в цикле "Стихотворения в прозе".