(за оповіданням Олени Пчілки "Сосонка")
Мене дуже схвилював твір "Сосонка" Олени Пчілки, бо я збагнула, що його зміст набагато глибший, ніж здається на перший погляд. У сосонці я побачила не деревце, яке восени красувалося вічнозеленим вбранням серед сусідок - беріз та липок, що втратили своє листя, а дівчинку, погордливу, самозакохану. На жаль, в наш час є ще такі "красуні", які цінують у людині лише вбрання. Такою я бачу і сосонку, яка у різдвяному сяйві бажала одного, - хай побачать липки, яка вона гарна!
Але що судилося бідоласі знести! Пройшла мить, і всі прикраси познімані. Розібрана, темна, вона вже нікому не буда потрібна. її навіть кинули надворі, обізвали чепідралом.
Я зробила для себе висновок - кращого за природну красу нічого немає. Хочу звернутися до всіх дівчат свого віку: не треба цінувати понад усе модний одяг та дорогі прикраси! Штучна краса скороминуща! Помічайте своїх подруг, адже вони нічим не гірші за вас, бо справжня краса - у добрих серцях. Тільки треба вміти "читати" ці серця. Зверніть увагу, ніхто із сусідок сосонки не насміхався над нею, коли вона втратила колишню красу.
Сосонку не викинули ті, хто був другом природи - родина Івасика. Вони розуміли, що зовнішня краса - це не головне і в людях, і в речах. Зрештою, це зрозуміла і сосонка.
До лісової красуні прийшло нове життя, радість від якого вона відчула лише тоді, коли стала корисною: "...а ось дарма, що я пожовкла, проте здаюся на користь!" Якби не це деревце, замерз би Івасик, не дійшов би додому. Сосонка, можна сказати, врятувала життя хлопчику. І краса їй для цього зовсім не знадобилася. Тому я вважаю, що справжнє щастя - бути корисною, допомагати людям, нести у світ добро і радість.
Прочти может выберешь что то,а может так напиши)
Изначально Шмелёв получал образование на дому, где в роли учителя выступала его мать, которая постепенно вводила юного писателя в мир литературы (изучение Пушкина, Гоголя, Толстого и др.) Далее учится в шестой Московской гимназии. После её окончания, поступает в 1894 году на юридический факультет Московского университета. А затем, спустя 4 года, окончив его, проходит военную службу в течение 1 года и далее служит чиновником в глухих местах Московской и Владимирской губерниях. «Я знал столицу, мелкий ремесленный люд, уклад купеческой жизни. Теперь я узнал деревню, провинциальное чиновничество, мелкопоместное дворянство», — скажет позднее Шмелёв.
правильный ответ: А. Человек, лешённый дома теряет целый мир, обречён на смерть.