М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации

Привести примеры проблем одаренных людей

👇
Ответ:
LeraReka
LeraReka
14.04.2020

Объяснение:

1.проблема состоит в том что некоторые люди не понимают его умений.

2.с етим человеком мало общаться из-за его умений.

3.большенство людей которые окружают его пользуются его умениями.

4,5(89 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
missvictoriak
missvictoriak
14.04.2020

Сергей Есенин всегда с особой нежностью и теплотой вспоминал родное село Константиново, в котором его детские годы. Именно туда он мысленно возвращался в самые сложные периоды своей жизни, черпая вдохновение в образах милой сердцу природы. Чем старше становился поэт, тем отчетливее понимал, что уже вряд ли сможет испытать столь светлые и радостные чувства, которыми был наполнен практически каждый день его пребывания в селе. Поэтому он часто посвящал ему стихи, наполненные щемящей грустью и восхищением. В 1924 году Есенин завершает работу над произведением «Низкий дом с голубыми ставнями…», которое полностью основано на его детских воспоминаниях. Несмотря на то, что после переезда в Москву поэт периодически бывает на своей малой родине, ему особенно дорог образ того, дореволюционного села с размеренно текущей жизнью.

4,4(54 оценок)
Ответ:
viktoriav84
viktoriav84
14.04.2020

відповідь:

серед багатьох творів михайла стельмаха  окремо стоять дві повісті – «гуси-лебеді летять», «щедрий вечір». автобіографічні за своїм змістом, вони ту атмосферу, в якій зростав і формувався маленький михайлик, розкривають таємниці його дитячих переживань і мрій. ми бачимо героя у звичайних щоденних клопотах сільської людини: він пасе конячину, збирає гриби, ягоди, є батькам по господарству. але життя його не можна назвати сірим і буденним. у світі дитинства хлопчика неначе злились в одне два начала: казкове і реальне. так і зростає він серед чудової загадкової природи, вірячи й не вірячи в таємницю жар-птиці, по садках і левадах літо, яке залишає по собі то розквітлі суниці, то стиглі вишні. михайлик – непосидючий, беш-кетливий, і, разом з тим, доброзичливий і чуйний. є в михайлика і ще одна риса, яка виділяє його з-поміж інших дітей : «слабість» або «дурість», за словами односельців невситима – жага до читання. михайлик читає все підряд, що не встигли докурити в «селі». заради можливості читати він терпить багато прикростей: і нарікання матері, і глузування інших дітей. але той потяг до знань не залишився марним: михайлик іззадоволенням і успіхом учиться в школі. вражає розповідь його про батькову кирею. в ній носив його батько до школи взимку, коли михайлик не мав взуття, «я мало не заплакав і з жалю, і з тієї радості, що батько не дасть мені покинути науку».  із вдячністю згадує михайло панасович про всю свою сім’ю. не-освічені, бідні люди мали красиві шляхетні душі. «мати перша в світі навчила мене любити роси, легенький ранковий туман», «вона першою показала, як плаче од радості дерево, коли надходить весна». з особливою теплотою говорить стельмах і про свої діда й бабу. «жодна крихітка житейського бруду не виповзла з двору моїх дідів, недобре слово з їхніх вуст не торкнулась жодної людини».  а «з незвичайної делікатності дідуся  дивувалися і потроху підсміювалися» сусіди. бо «де ж видано так жалувати в селянстві жінку, як жалував він? » справжню науку проходить михайлик, спостерігаючи життя дорослого світу. він бачить і по-своєму сприймає не тільки добро, а й зло. нестатки у власній сім’ї навчили співчувати чужому горю, глибоко вражає його будь-яка несправедливість. палко протестує дитяча душа проти людської зажуч-ливості, нечесності, підступності. вчинки юхрима бабенка, сім’ї сільського священика, братів батька викликають у хлопця обурення. «прямо над нашою хатою пролітають лебеді» – так починається перша повість. цим образом вона і завершується. гуси-лебеді – своєрідний символ михайликового дитинства, який сяє йому все доросле життя. недарма ж бо «гуси-лебеді летять… над моїм дитинством, …над моїм життям! »

пояснення:

4,8(53 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ