Проблеми добра і зла в романі Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
У творі українського письменника Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"виражені багато проблем. Одна з найбільш важливих проблем - це проблема добра і зла. Якщо дивитися з позицій народної моралі, то добро завжди прекрасне, а зло — огидне або Гидке, хто б його не зробив. Народне прислів'я стверджує: зробив добро — не кайся, зробив зло — зла і сподівайся.
Саме зла, а не добра більше випробував у своєму житті головний герой твору - Чіпка Варениченко. І "віддячив" громаді тим самим-злом і навіть ще більшим. З довірою входив Чіпка в світ, але відразу натрапив на глузування. "Байстрюк", - вигукують слідом і сміються над ним. Чим завинив ланцюжок перед громадою? Тим, що батько його був людиною з темним минулим? Ми не вибираємо собі батьків і не повинні відповідати за їхні вчинки. Але цього не хоче визнати сільська громада. У ній в першу чергу визнають честь, тому спочатку і запитують людину, чесного він роду? Але цим не міг похвалитися Чіпка. Зі злом він зустрівся дуже рано: на вулиці діти не дружать з ним, а лише обзивають і ображають. В душу хлопчика закрадається озлоблення. Хлопчик був приречений на самотність. Але самотність — страшна річ. Людей, які без всякої злоби ставилися до нього, було мало: баба Оришка, дід Улас, Грицько. І навіть рідна мати не могла приділити уваги синові, і, втомлена, часто кричала на нього. Під впливом людей, оточення, важкого життя Чіпка починає переконувати себе, що скрізь панує брехня і насильство однієї людини над іншою. Все це і викликало у нього прагнення боротьби і злоби. "І зростало лихо в його серці і виросло до гарячої відплати, яка не знала ні впину, ні заборони". Почуття ненависті і злоби загострюється в ньому тоді, коли Бородай вигнав Чіпку зі свого двору. Зіткнувся Чіпка з жорстокою несправедливістю і тоді, коли у нього обманом відібрали землю. Про домогтися правди в суді. "Скрізь неправда... Скрізь, — шепотів він. — Куди не глянь, де не кинь — усюди кривда. Сказано-великий світ, але ніде дітися. Коли б можна, весь би цей світ виконав, А виростив новий... Тоді б, може, і правда настала".
Роман «Герой нашего времени» написан Михаилом Юрьевичем Лермонтовым в середине девятнадцатого века. Это произведение отличается тем, что представляет собой несколько взаимосвязанных повестей с разными наименованиями. Однако, везде фигурирует главный герой романа — Григорий Печорин.На протяжении всего произведения автор знакомит нас с жизнью Печорина: его характером, поступками и размышлениями. Сначала мы видим светского франта, этакого «прожигателя жизни», который живет в свое удовольствие, пренебрегая моральными устоями.
Головокружительные победы «на фронте любви», легкомыслие и жестокосердие — именно таким чертами наделен этот персонаж в первых главах романа. Но Лермонтов дает нам возможность не только со стороны наблюдать за Григорием, но и заглянуть в его душу, взрослеть вместе с ним и видеть то, что ранее было скрыто завесой его праздной жизни.
Как это часто случается в жизни, Григорий Печорин неожиданно для себя стал жертвой любви - этого светлого и, в то же время, разрушительного чувства. Он продолжает совершать множество чудовищных ошибок, но мы уже не в силах упрекнуть его за это. Мы начинаем сопереживать и страдать вместе с ним.
Почему? Потому что понимаем — для него настал «час расплаты»! Но в своих злодеяниях виновен не только сам Григорий. Общество, частью которого являлся Печорин, предопределило его жизненные взгляды, манеру общения и поведения. Каким может быть человек, если его всегда окружали ложь, лицемерие и блуд? Если самые низкие помыслы и действия считались нормой?
А каким вы были бы человеком, попав на место Печорина? Хорошим или плохим? Автор романа дает шанс каждому читателю взглянуть на себя со стороны, не повторить ошибок главного персонажа.
Поема "Місячна легенда" Лесі Українки розповідає про загадкову і містичну історію кохання між молодим воїном Вітаном і прекрасною дівчиною-небесною принцесою Лелем.
У поемі передана вічна боротьба між світом живих і загробним світом, де закохані герої зазнають перешкод і випробувань. Головна подія відбувається під час місячного сходу, коли Леле спускається на землю, щоб зустрітися з Вітаном.
Але ця зустріч заборонена і примудро організована батьками Лелі, бо світ людей і світ загробний повинні залишатися розділеними. Відчай Вітана і Лелі перетворюються на місячні промені, а вони стають гіркими сльозами.
Місячна легенда Лесі Українки відображає теми кохання, відданості, вірності та трагічних обставин, які перешкоджають щастю закоханих. Це вартою зауважити, що поема має сильну символіку і наділяє природу і місяць власною особистістю, яка відображає почуття і страждання героїв.