Татьяна. Героиня романа противопоставлена Онегину. Она окружена русской природой, миром русского фольклора, что подчеркивается преимущественно русской лексикой, значительным уменьшением иноязычных слов, которых так много было в 1-й главе, где речь шла об Онегине. Народность Татьяны выражается не во внешних признаках (она даже «по-русски плохо знала»), а в органической близости к основам народной жизни, что Пушкин выражал словами «русская душою». Читает Татьяна французские книжки, но сон ей приснился чисто русский, навеянный и наполненный мотивами и образами устного народного творчества.Лучшие черты Татьяны воспитаны в ней няней, передавшей ей основы народного мироощущения, народного представления о нравственном долге. Татьяна, милый идеал Пушкина, полна искренности, чистоты, непосредственности. Пушкин не случайно дал контрастное сопоставление двух сестер, чтобы показать коренное отличие Татьяны от ветреной Ольги, ее одиночество, в котором она с трогательной доверчивостью призналась Онегину:«Вообрази, я здесь одна,Никто меня не понимает…»
Рік написання: 1847 жанр: громадянська лірика, зв’язок поезії з усною народною творчістю. тема: відтворення трагічного становища життя на україні, пов’язаного з тогочасним суспільним ладом. ідея: засудження влади, яка руйнує щастя українців, чинить перешкоди повноцінному їх життю. основна думка: немає радості, щастя в українських оселях, бо народ позбавлений волі. художні засоби «ой три шляхи широкії» метафори: «шляхи зійшлися», «калина зов’яла», «шляхи терном заростають» епітети: «шлях широкий» композиція «ой три шляхи широкії» експозиція: брати розійшлися з україни на чужину. зав’язка: рідні брати насаджують дерева, кущ калини як обереги на випадок лиха, нещастя. кульмінація: страждання матері, сестри, діточок, коханої, внаслідок цього висихають насаджені ними явори, ясени, тополя, калина. розв’язка: не вертаються три брати, по світу блукають. а три шляхи широкії терном заростають. поезію «ой три шляхи широкії…» називають перлиною поетичної творчості т. шевченка. побудована вона за фольклорними мотивами, коли козаки поїхали шукати в далекі світи своєї долі (а можливо, їх змусили служити у війську) й не повернулися. страждає стара мати, жінки з діточками, гине наречена. вірш написаний під час перебування поети в казематі, де був він у неволі, самотній, . тому в його по етичних рядках і вилилося гаряче співчуття до таких же знедолених.
Рік написання: 1847 жанр: громадянська лірика, зв’язок поезії з усною народною творчістю. тема: відтворення трагічного становища життя на україні, пов’язаного з тогочасним суспільним ладом. ідея: засудження влади, яка руйнує щастя українців, чинить перешкоди повноцінному їх життю. основна думка: немає радості, щастя в українських оселях, бо народ позбавлений волі. художні засоби «ой три шляхи широкії» метафори: «шляхи зійшлися», «калина зов’яла», «шляхи терном заростають» епітети: «шлях широкий» композиція «ой три шляхи широкії» експозиція: брати розійшлися з україни на чужину. зав’язка: рідні брати насаджують дерева, кущ калини як обереги на випадок лиха, нещастя. кульмінація: страждання матері, сестри, діточок, коханої, внаслідок цього висихають насаджені ними явори, ясени, тополя, калина. розв’язка: не вертаються три брати, по світу блукають. а три шляхи широкії терном заростають. поезію «ой три шляхи широкії…» називають перлиною поетичної творчості т. шевченка. побудована вона за фольклорними мотивами, коли козаки поїхали шукати в далекі світи своєї долі (а можливо, їх змусили служити у війську) й не повернулися. страждає стара мати, жінки з діточками, гине наречена. вірш написаний під час перебування поети в казематі, де був він у неволі, самотній, . тому в його по етичних рядках і вилилося гаряче співчуття до таких же знедолених.
