У п'єсі І. Карпенка-Карого «Сто тисяч» виведені два основних образи. Перший - це ненажерливий сільський глитай Герасим Калитка, що увібрав у себе найгірші риси вдачі: грубість, жадобу, скнарість, гонитву за наживою. У цьому образі автор показав тих, хто із соціальних низів видерся на вищий щабель і на чужім нещасті влаштував свій добробут. Другий - це копач Бонавентура, який щодалі більше опускається на соціальне дно. Бонавентура не може пристосуватися до нових умов. Та він, мабуть, і не збирається цього робити. Він живе у якомусь своєму світі, незрозумілому для інших. Живе своїми мріями, його зовсім не бентежить те становище, в якому він опинився. Не дає йому спокою тільки один предмет - Боковенька. Бонавентурі здається, що саме там за одному йому зрозумілими прикметами він відшукає скарб. А викопані гроші він мріє витратити не на побутові потреби, а на мандрівку до Парижа. Він навіть вміє «балакати» по-французьки. Бонавентурі докоряють, що він тридцять літ шукає грошей, але й досі нічогісінько не знайшов, але копач велике значення надає тим речам, які він все-таки викопав: окам'янілому дереву, ступці мідній, сковороді. Він усіх переконує, що ці предмети важливі для науки. Копач навіть одіслав їх одному професорові, що кургани розкопує. Копач - дуже щедра людина. Бажаним скарбом він поділився б з усіма, хто б його попросив. Тільки чесним шляхом мріє розбагатіти Банавентура, а про нечесний прибуток він говорить: «Я, слава , богу, вік прожив, а й тріски чужої не взяв». Крім того, що Бонавентура багатий своєю мрією, він багатий на всякі жарти, дотепи та прислів'я. З повагою ставиться Бонавентура до науки: «Без науки, без струменту, без опиту, куди не повернися, нічого не зробиш». Закликає він і інших не йти проти науки. Знає також копач напам'ять всі вірші Шевченка, цитує «Енеїду» Котляревського. У господарських справах Бонавентура був дуже неосвічений і непрактичний. Хоч він, осмислюючи свій досвід, і казав: «Тілько гляну, зараз бачу», - проте давав такому хазяїну, як Калитка, зовсім не хазяйські поради: завести садок, ставок, пасіку. На що Калитка одказував йому: «Ви все на витребеньках!» Та попри всі свої «витребеньки»,: Бонавентура дуже простий у побуті. Коли зайшла мова про відпочинок, він попросився в клуню. «Я не люблю, знаєте, там всяких ніж-ностей: перин, подушок. Є сама - добре, а нема - кулак в голови,, свиту послав, свитою укрився, заснув - мало журився, проснувся, і встав - встрепенувся, шапку насунув та й далі посунув»... У образі копача Бонавентури автор п'єси показав низи тогочасного соціального ладу, що складалися з обіднілих вкрай селян і розорених поміщиків, які не могли пристосуватися до існуючих умов. Если Вам понравилось сочинение на тему: Образ копача Бонавентури в п’єсі Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч», тогда разместите ссылку на произведение в вашей социальной сети или блоге, и поделитесь текстом с друзьями.
1 1)проехал по небу (по чему?) .проехал -главное слово. небу - зависимое. родит.падеж, ед.ч. предлог -по. 2)стучит по листьям (по чему?) стучит - главное слово, листьям - зависимое. родит.падеж, мн.ч. предлог - по 3)стучит по крышам 4)стучит по цветникам 5)стучит по скамейкам 6)стучит по ведрам 7)стучит по лейкам 3,4,5,6,7 - схема как и у второго словосочетания. может быть даже можно их объединить в одно. но лучше пишите отдельно, как здес
2 проехал(где? по чему?)по небу(ед.ч.,д.п.)-гл.+сущ. стучит (по чему?где?)по листьям(мн.ч.,д.п.)-гл.+сущ. стучит(по чему? где?)по крышам(мн.ч.д.п.)-гл.+сущ. стучит(по чему?где?)по цветникам(мн.ч.д.п.) стучит(по чему?где?) по скамейкам(мн.ч.д.п.) стучит(по чему?где?)по ведрам(мн.ч.д.п.) стучит(по чему?где?)по лейкам(мн.ч.,д.п.)
1 1)проехал по небу (по чему?) .проехал -главное слово. небу - зависимое. родит.падеж, ед.ч. предлог -по. 2)стучит по листьям (по чему?) стучит - главное слово, листьям - зависимое. родит.падеж, мн.ч. предлог - по 3)стучит по крышам 4)стучит по цветникам 5)стучит по скамейкам 6)стучит по ведрам 7)стучит по лейкам 3,4,5,6,7 - схема как и у второго словосочетания. может быть даже можно их объединить в одно. но лучше пишите отдельно, как здес
2 проехал(где? по чему?)по небу(ед.ч.,д.п.)-гл.+сущ. стучит (по чему?где?)по листьям(мн.ч.,д.п.)-гл.+сущ. стучит(по чему? где?)по крышам(мн.ч.д.п.)-гл.+сущ. стучит(по чему?где?)по цветникам(мн.ч.д.п.) стучит(по чему?где?) по скамейкам(мн.ч.д.п.) стучит(по чему?где?)по ведрам(мн.ч.д.п.) стучит(по чему?где?)по лейкам(мн.ч.,д.п.)
Бонавентурі докоряють, що він тридцять літ шукає грошей, але й досі нічогісінько не знайшов, але копач велике значення надає тим речам, які він все-таки викопав: окам'янілому дереву, ступці мідній, сковороді. Він усіх переконує, що ці предмети важливі для науки. Копач навіть одіслав їх одному професорові, що кургани розкопує. Копач - дуже щедра людина. Бажаним скарбом він поділився б з усіма, хто б його попросив. Тільки чесним шляхом мріє розбагатіти Банавентура, а про нечесний прибуток він говорить: «Я, слава , богу, вік прожив, а й тріски чужої не взяв». Крім того, що Бонавентура багатий своєю мрією, він багатий на всякі жарти, дотепи та прислів'я. З повагою ставиться Бонавентура до науки: «Без науки, без струменту, без опиту, куди не повернися, нічого не зробиш». Закликає він і інших не йти проти науки. Знає також копач напам'ять всі вірші Шевченка, цитує «Енеїду» Котляревського.
У господарських справах Бонавентура був дуже неосвічений і непрактичний. Хоч він, осмислюючи свій досвід, і казав: «Тілько гляну, зараз бачу», - проте давав такому хазяїну, як Калитка, зовсім не хазяйські поради: завести садок, ставок, пасіку. На що Калитка одказував йому: «Ви все на витребеньках!» Та попри всі свої «витребеньки»,: Бонавентура дуже простий у побуті. Коли зайшла мова про відпочинок, він попросився в клуню. «Я не люблю, знаєте, там всяких ніж-ностей: перин, подушок. Є сама - добре, а нема - кулак в голови,, свиту послав, свитою укрився, заснув - мало журився, проснувся, і встав - встрепенувся, шапку насунув та й далі посунув»...
У образі копача Бонавентури автор п'єси показав низи тогочасного соціального ладу, що складалися з обіднілих вкрай селян і розорених поміщиків, які не могли пристосуватися до існуючих умов.
Если Вам понравилось сочинение на тему: Образ копача Бонавентури в п’єсі Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч», тогда разместите ссылку на произведение в вашей социальной сети или блоге, и поделитесь текстом с друзьями.