Точные эпитеты " бледный", "сизый, " прозрачная" вызывают у человека ощущение загадочности, тревожности и понять красоту мира. тучи блуждали, сползали, сошлись, не уступили, огласили, не смели повторить, улеглись, обомлели. Эхо в стихотворении засмеялось, скала вздохнула, месяц без приюта ходит - это олицетворения. Метафоры – «месяц невидимкой», «в тесном сонме».Они оживляет картину, делают его восприятие полным... Риторическое восклицание "посмотри — какая мгла в глубине долин легла!" передает восторг автора...
що в житті людини найцінніше? (за повістю ч. діккенса «різдвяна пісня в прозі»)
у житті людини багато цінностей, але все-таки є найголовніші, без яких жодна особистість не може уявити своє буття. звичайно, вони визначаються самою людиною залежно від її моралі, виховання, мети існування на цій землі.
прочитавши повість відомого ійського письменника ч. діккенса «різдвяна пісня в прозі», я замислилася, що ж таки є найціннішим у житті людини. для героя повісті, скруджа, найбільше значення мали гроші. але потім він зрозумів, що вони не приносять щастя.
незважаючи на величезне багатство, скрудж залишався самотнім. як виявилося, самотність не залишала героя усього життя. у дитинстві хлопчик був позбавлений батьківського тепла, піклування, родинного кола. він зрадив кохану, друзів. «один, як перст, на всьому білому світі», — такий сумний висновок прожитого життя.
чи була у скруджа можливість змінити своє життя? так, але він ніколи не замислювався над цим питанням. та коли побачив свій похорон, тоді й повернувся думкою до прожитих років. ця подія перевернула його душу. він зрозумів, що сам винен в усьому. скрудж вирішив змінитися, адже зробити це ніколи не пізно. і сталося це в різдвяну ніч.
уже вранці він наказав краще топити в конторі, підвищив бобу платню, дав грошей на лікування крихітки тіма, зробив подарунки усім кретчитам, роздавав гроші злидарям. та найголовніше, що зрозумів скрудж, це те, що сила людини не в грошах, а в сім'ї. для кожного родина — це опора й підтримка. як писав французький письменник xix століття а. монтерлан, «є вогнище має бути вогнищем, до якого ми завжди повертаємося».
і скрудж почав жити щастям інших людей, їм, ставши добрим, щедрим, милосердним. важко не погодитися зі словами німецького поета і філософа й. в. гете: «людина живе справжнім життям, якщо щаслива чужим щастям».
користувацький пошук
В купе поезда я познакомился с одним человеком.Он был прилично одет,волосы были кудрявые,глаза блестели от счастья.Было такое чувство,что он вот-вот взлетить от радости.Я решил спросить,что вызвало у него такое восхищение.Он сказал мне:"Я увижу бабушку!" Он рассказал мне,что много лет назад его мать и отец развелись,и бабушке пришлось переехать в другой город. Я был удивлен такому совпадению,и решил тоже поделиться с ним моим открытием.Петр(так звали человека) звонко засмеялся,что на душе у меня стало хорошо и весело.Так мы с ним проговорили всю поездку.Мне было жаль,что уже закончилось время незабываемого мне диалога.Решив,что будем поддерживать дружескую связь,мы попрощались.
ПОЙДЕТ?
Изменишь если что глаголы на женский род