Величие Базарова Тургенев показал во время его болезни, перед лицом смерти. В речи умирающего боль от сознания близкого неминуемого конца. Каждая реплика, обращенная к Одинцовой, — сгусток духовных страданий: “Вы посмотрите, что за безобразное зрелище: червяк полураздавленный” а еще топорщится. И ведь тоже думал: обломаю дед много, не умру, куда! задача есть, ведь я гигант!.. Я нужен России... Нет, видно, не нужен. Да и кто нужен?” Зная, что умрет, он утешает родителей, проявляет чуткость к матери, скрывая от нее грозящую ему опасность, обращается с предсмертной просъбой к Одинцовой — позаботиться о стариках: “Ведь таких людей, как они, в вашем большом свете днем с огнем не сыскать...” Мужество и стойкость его материалистических и атеистических взглядов проявились в отказе от исповеди, когда он, уступая мольбам родителей, согласился принять причастие, но только в бессознательном состоянии, когда человек не отвечает за свои поступки. Писарев отмечал, что перед лицом смерти “Базаров становится лучше, человечнее, что является доказательством цельности, полноты и естественного богатства натуры”. Не успевший реализовать себя в жизни, Базаров только перед лицом смерти избавляется от своей нетерпимости и впервые по-настоящему ощущает, что реальная жизнь гораздо шире и многообразней его представлений о ней. В этом заключается главный смысл финала. Об этом же писал сам Тургенев:“Мне мечталась фигура сумрачная, дикая, большая, до половины выросшая из почвы, сильная, злобная, честная — все-таки обреченная на гибель, — потому что она все-таки стоит еще в преддверии будущего”.
В історії світової літератури чимало історій про скнар, так що Гобсек з повісті Бальзака — образ не новий. Але от що справді цікаво, що письменник за до свого героя дослідив усебічно проблему грошей.
Отже, Гобсек знає гроші професійно, бо він лихвар, тобто людина, що дає гроші під заставу. Він розповідає Дервілю про своє життя, і поступово стає зрозуміло: в ньому майже ні для чого, крім грошей, місця не лишилося. Він прагнув мати гроші, бо вони дають свободу, а хто ж не хоче бути вільним. Але, накопичивши певну суму, Гобсек не зупиняється, бо розуміє: великі гроші дають владу. Саме ця насолода для нього найкраща. Він так захопився, що й не помітив, коли і як гроші стали володіти ним. То, може, гроші не потрібні? Це не так. Відсутність грошей у Ернеста де Ресто ледве не зруйнувала його надії і щастя. А от для його матері гроші стали джерелом усіх нещасть, бо вона не знала ані ціни грошам, ані небезпеки, яку вони крили. Розкидаючи гроші на Максима де Трая, на розкіш, вона забула про свій обов'язок перед чоловіком і дітьми. Гроші — річ небезпечна. Потрапити у залежність від них дуже просто, тому Фанні Мальво позичає у Гобсека стільки грошей, скільки може віддати, заробивши працею білошвейки. Та й Дервіль розуміє думку Гобсека, який позичає йому гроші під великий процент. Адже немає більшого тягаря, ніж тягар зобов'язаності за надану послугу. Часом це руйнує стосунки. Тому Гобсек позбавляє Дервіля необхідності почуватися вічно винним йому. Це ще один бік проблеми грошей.
Таким чином, дослідивши проблему грошей, Бальзак дійшов висновку, що гроші потрібні людині, аби жити, не думаючи про них, а займаючись творчістю, справами тощо. Брак коштів призводить до занепаду моралі, як у Максима де Трая. Невміння керувати своїми потребами призводить до марнотратства й трагедії. Великі гроші дають владу. Але саме великі гроші часом забирають у полон життя людське, як це сталося з Гобсеком.
Твардовского Василий Теркин народная, вернее солдатская поэма. Ее главная идея заключается в показе борьбы людей ради мира, ради жизни. Она представляет собой целую энциклопедию жизни бойца. Пе- ред нами предстает человек, который любит свою Родину и не жалеет своей крови ради нее, который может найти выход из трудного положения и шуткой скрасить фронтовые трудности, который любил поиграть на гармони и послушать музыку на привале. Теркин весельчак, он за словом в карман не полезет. На мой взгляд, главная черта его характера любовь к родной стране. Герой постоянно вспоминает о родных местах, которые так милы и дороги его сердцу. Не может не привлекать в Теркине также и милосердие, величие души на войне он оказывается не из-за воинского инстинкта, а ради жизни на земле поверженный враг вызывает в нем только чувство жалости Советую прочитать))
